• Ср. Май 19th, 2021

Блеф про Україну виявився пустишкою: Путін все зрозумів

Апр 21, 2021

Блеф про Україну виявився пустишкою: Путін все зрозумів

Володимир Путін Фото: Getty Images

Під час послання лідера Кремля Володимира Путіна Федеральним зборам, 21 квітня, на тлі концентрації російських військ біля кордонів України не було зроблено конкретних заяв. Йшлося про побутові проблеми росіян. Причини цього «Апострофу» пояснив російський політолог ДМИТРО ОРЄШКІН.

Акція по концентрації російських військ на кордоні з Україною — навмисно демонстративна. Перш за все, Володимир Путін дбав про те, щоб вона була максимально відкритою і страшною. Я в житті не пригадаю, щоб під час якихось стратегічних маневрів Мінсільгосп раптом публічно скаржився газеті «Комерсант», що йому не вистачає платформ в кількості 16 тис. штук для перевезення сільгосптехніки, тому що всі платформи пішли на транспортування танків в Україну.

З цього я зробив висновок, що Путін нападати на Україну не збирається. Це було б для нього вкрай нетипово — він ніколи не робить те, що від нього чекають. Мені здається, що було завдання налякати Захід, який Путін глибоко зневажає, вважає його «ліберастичними», «толерастним». Це в стилі Володимира Путіна — створити кризову ситуацію, а потім вимагати «відкат» або інші бонуси за те, що він цю ситуацію заспокоїть. Він очікував, що Захід скаже — «дядечко, відведи війська, ми на все готові». А замість цього він отримав нові санкції від Джо Байдена, досить жорсткі сигнали від європейських країн і України і зрозумів, що труни-то підуть, а ось війна не буде ні маленька, ні переможна.

Тому, зваживши ситуацію, Путін змушений пригальмувати, а це може призвести до втрати обличчя. Я думаю, що деякий час ще триватиме барабанний бій, збереться Рада Федерації, яка, ймовірно, надасть Путіну дозвіл на використання армії, якщо треба. І Путін буде і далі піднімати ставки в розрахунку на те, що на Заході злякаються. А там лякатися не мають наміру. І що йому тепер робити?

Читайте також: Путін злякається. Кишка у нього тонка — Дмитро Орєшкін

На це питання відповів далеко не найдурніший російський політик Володимир Жириновський. Він виконує роль клоуна, але прекрасно розуміє, звідки вітер дме. І він уже кинув Путіну «рятувальний круг». На сайті ЛДПР він пояснив, що українська місія виконана. Якщо не брати до уваги навмисно образливу риторику, то теза наступна: українці хотіли напасти на Донбас, а Путін суворо сказав — «Не смійте!». Українці «підняли лапки вгору», і не стали нападати. Таким чином, Путін здобув найбільшу перемогу за 76 років мирним шляхом. Втримав світ від сповзання в ядерну катастрофу і в Третю світову війну. Є всі підстави згортати війська та переможно відступати назад.

Путіну зараз треба відвернути, не втрачаючи обличчя. Тому він жодного слова не сказав у своєму посланні про українські справи. Він не став говорити «я переміг» — це не дуже чемно. Він залишив цю функцію Жириновському. І це працюватиме на внутрішню аудиторію. Бо у зовнішній Путіна вже ніхто всерйоз не сприймає — і наче він починає це розуміти. Відсутність будь-якої згадки про Україну означає, що Путін розуміє, що його блеф закінчився пустишкою.

А якби Путін хотів би приєднати Донбас, він би давно це зробив. Але він цього просто не хоче. ДНР і ЛНР потрібні Путіну як частина України. Щоб всередині України тлів постійно гнійник, який можна в потрібний момент підсолити, аби загальмувати розвиток України, посилити розкол всередині українського політикуму. Це перша частина. Друга — ЛДНР — це «чорна діра» з величезною частиною вже декласованого немолодого населення, з важкими екологічними проблемами. Якщо вона потрапить до Росії, туди доведеться закачувати величезну кількість грошей, щоб людей не розчарувати. А навіть з Кримом це не виходить, — він коштує дуже дорого, а Донбас коштуватиме ще дорожче. Можливо, будуть ще якісь дипломатичні витрати. Крім того, ДНР і ЛНР — це відмінний спосіб стравити, наприклад, Порошенко і Зеленського. Привід нацькувати на чинного президента українських націоналістів, які будуть його звинувачувати в боягузтві і в здачі Донбасу.

Будь-яка розсудлива людина розуміє, що на ЛДНР краще наплювати і забути. Але ж не може президент України прямо про це сказати. Тому вони будуть робити вигляд, обговорювати варіанти повернення Донбасу. А між собою сидять і говорять, як мені здається, — «І слава Богу, що його немає». Тому що мати 3 млн виборців, які не голосуватимуть за прозахідних політиків, платити цим людям соціальну допомогу, вирішувати за них екологічні проблеми і отримувати пропутінську лобі в парламенті — кому це цікаво?

Так, у Росії зараз своїх проблем багато, які треба вирішувати. Про них Путін і говорив в посланні. Зараз в Росії 30% населених пунктів не газифіковані. Але навіть в газифікованих населених пунктах не гарантують підключення до газової труби. У 15 метрах від твого сільської ділянки може проходити ця труба, а підключитися до неї коштує сотні тисяч рублів. Це все проблема неефективності існуючої державної капіталістичної монополістичної моделі. Великим газовим експортерам набагато вигідніше гнати газ для зарубіжної аудиторію. Тому що там дорожче, там платять валютою. А багато пенсіонерів за газ не платять. А як ти з нього виб’єш борг, якщо у нього пенсія 12 тис. рублів, з яких 2 тис. він повинен платити за газ.

Щодо послання «західним партнерам», в якому Путін обмовився про «країни Варшавського договору» або когось ще. Ця людина ментально перебуває в ХХ столітті. Тому що він мислить про світ категоріями сфер впливу. У його розумінні, Захід вторгається в його сферу впливу, притягаючи до себе країни колишнього соціалістичного табору, а потім колишні країни СРСР та Балтії, а потім Україну, Молдову, Грузію. Він вважає, що все це сфера впливу Росії, і він її зобов’язаний захищати. При цьому він, здається, погано розуміє, що вплив визначається не військовою міццю, а привабливістю тієї моделі, яку він може запропонувати. Він може гордо та довго розповідати про гіперзвуковому зброю, але це не той засіб, яким можна завоювати симпатії українського, чеського або якогось іншого народу. Була б приваблива економічна і соціальна система, була б інша розмова. Але Путін може конкурувати з Заходом тільки в питаннях війни. Цим він і пишається.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись