• Чт. Дек 3rd, 2020

Чи потрібен Зеленському проблемний Єрмак

Окт 19, 2020

Чи потрібен Зеленському проблемний Єрмак

Андрій Єрмак та Володимир Зеленський Фото: Апостроф / Колаж

Після дев’ятимісячного перебування Андрія Єрмака на посаді глави Офісу президента рейтинги президента Володимира Зеленського летять додолу зі швидкістю звуку, а його партія, яка всього рік тому взяла більшість місць в парламенті, за даними соцопитувань, може розраховувати на 16-17% голосів виборців. Спроби змінити тенденцію піар-кроками на кшталт опитування Зеленського замість вирішення системних проблем лише підкреслює відірваність головного радника президента від реалій, в яких сьогодні живе суспільство. Постійні кадрові скандали, погіршення економічної ситуації, безпорадність у боротьбі з коронавірусом, метання у зовнішній і внутрішньої політики лише є зовнішніми проявами системної кризи вертикалі влади, управління якою сьогодні повністю зосереджена в руках голови Офісу президента. Як Єрмак організував роботу президента і до чого це може привести — читайте в матеріалі «Апострофа».

Маленькі кроки в нікуди

З перших тижнів тріумфального в’їзду Зеленського на Банкову в його оточенні відразу ж виділилося дві людини — Андрій Богдан, який взяв на себе вирішення внутрішніх питань, і Андрій Єрмак, який замкнув на себе вирішення зовнішньополітичних проблем. У порівнянні з хаотичним і емоційним Богданом нинішній глава ОП виглядав набагато солідніше і серйозніше, а перші кроки в переговорах з Росією обнадіяли, що в середовищі нового президента є не тільки піарники, але і державники, здатні, на відміну від попереднього президента, не тільки говорити, але і вирішувати головні проблеми, що стоять перед нашим суспільством.

Але потенціал «маленьких кроків» Єрмака з налагодження комунікації з Кремлем виявився дуже обмеженим. Після обміну полоненими, зустрічі Зеленського і Путіна в Парижі і припинення вогню на Донеччині процес мирного врегулювання застопорився. Час показав, що всі ці успіхи грунтувалися на бажанні Росії краще пізнати нових українських гравців і тимчасової готовності йти на певні поступки новому президенту України. Коли ж сторони підійшли до вирішення серйозних проблем, то виявилося, що маленьких кроків вже недостатньо, а для великих немає ні бачення, ні політичної мужності, а зараз вже здається, що вже немає і бажання. Процес встав намертво, з’ясувалося, що нічого нового Єрмак придумати не в змозі, а його заяви і дії все більше нагадують часи пізнього Петра Порошенко: повна безнадія, топтання на місці, відсутність нових ідей і стрімко згасаючий інтерес до переговорів з боку Кремля та інших міжнародних гравців. Складається враження, що вже скоро Офіс президента не знайде нічого кращого, ніж повернутися до ідеї зі стіною на лінії розмежування і повним заморожуванням конфлікту. Але навіть цю ідею свіжою (та й раціональною) не назвеш — Арсеній Яценюк не дасть збрехати.

Справедливості заради треба сказати, що ініційоване Україною перемир’я на Донбасі дійсно працює. За найсприятливішого сценарію конфлікт дійсно може бути заморожений, і ми отримаємо на сході країни наш варіант чи то Придністров’я, то чи Карабаху. Але як показує ситуація на Південному Кавказі, будь-яке перемир’я може бути оманливим, а справу ми маємо не з «ЛДНР», а з ядерною державою, що має право вето в Радбезі ООН. Будь-яка провокація — інспірована або спонтанна — може легко перерости в нові сутички і відновлення вогню.

Чи можна вирішити проблему Донбасу, Криму і Росії з підходом «малих кроків», який запропонував Єрмак? Як показує міжнародна практика — малоймовірно. Дії ж головного українського переговірника Андрія Єрмака все більше нагадують класику українського кіно — фільм «За двома зайцями». Єрмак, як Свирид Петрович Голохвастов, хоче бути і з розумними, і з гарними. З одного боку — виконати обіцянки президента закінчити конфлікт з Росією, а з іншого — не йти на конфлікт з спойлерами і радикалами, крики яких блискавично змушують главу Офісу кардинально міняти свої рішення і все частіше повторювати мантри Порошенка. При цьому для «25%» він ніколи не стане своїм, а після історії з «вагнеровцамі» йому гарантовані звинувачення в зраді і зраді. Але і для 73% виборців Зеленського, спраглих світу, він вже перестав бути своїм. А побиття Сивохо і звільнення Фокіна показало, що з таким, як Єрмак, в розвідку краще не ходити.

За підсумком ж виходить, що Банкова смикається то вправо, то вліво, а насправді не рухається нікуди. Що не заважає їй отримувати негатив як з одного, так і з іншого боку. Крім Фокіна і Сивохо можна згадати і спішно зариту ідею з Консультативною радою з Донбасу, темну історію зі зміною постанови Верховної Ради про місцеві вибори і так далі. І результат такої «політики», а за фактом її відсутності — у наявності: рейтинг підтримки Зеленського обвалився з 60% до 30% і продовжує стрімко валитися, політика «малих кроків» щодо досягнення миру поки що веде Україну внікуди.

Чи потрібен Зеленському проблемний Єрмак

Андрій Єрмак Фото: president.gov.ua

Конфлікти з усіма

Але набагато гірше справи у внутрішній політиці. Нещодавно Андрій Богдан охарактеризував свого наступника «чоловіком з котячими повадками». Спочатку здавалося, що прихід більш дипломатичного і стриманого Єрмака на цю посаду може зіграти в плюс у внутрішньополітичних хитросплетіннях. Однак зараз у наявності парадокс: за вибухового холерика Богдана, який не соромився переходити на мат при будь-якому зручному і незручному випадку, конфліктів усередині і зовні ОП було менше, ніж зараз.

Усередині Офісу президента у Єрмака війна з його заступниками. Зокрема, Кирила Тимошенко він відсунув від рішення всіх медійних питань, замінивши креатурою Сергія Льовочкіна Михайлом Подоляком. Також Єрмак вліз в регіональні теми, намагаючись посунути Сергія Трофімова. А недавно глава Офісу ще й дав добро на публічну критику роботи Трофимова тому ж Подоляку (або хтось повірить, що той зважився на це без санкції згори?).

Але провали спостерігаються не тільки в Офісі: у Єрмака не вийшло вибудувати відносини ні з олігархом Ігорем Коломойським, який відмовляється його сприймати, ні з Рінатом Ахметовим — той веде всі переговори через першого помічника Зеленського Сергія Шефіра. Хотів Єрмак посунути ще двох впливових гравців — голову Верховної Ради Дмитра Разумков і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Кажуть, по обом Єрмак промацував ґрунт щодо відставки, але ні з одним не склалося. Зрозуміло, обидва про це дізналися і тепер теж, м’яко кажучи, недолюблюють главу ОП.

Старожили української політики згадують інших одіозних глав президентських адміністрацій — Віктора Медведчука або Віктора Балогу, і констатують, що навіть цим двом не вдавалося за такий короткий період часу зіпсувати відносини з такою кількістю впливових внутрішньополітичних гравців. «Він зіпсував відносини практично з усіма, крім Льовочкіна і Порошенка, просто не всі ще це відкрито показують», — поділився з «Апострофом» один з досвідчених українських політиків не під запис. Судячи з внутрішньополітичних ініціатив Єрмака екс-глава Адміністрації Януковича Сергій Льовочкін і Петро Порошенко стали його головними радниками. Перший з кожним місяцем набирає в Офісі президента все більше впливу, а другий — продовжує гуляти на волі, зустрічаючись з главою ОП в приватній обстановці.

Монополія на Зеленського

Єдина людина, з якою у Єрмака немає конфлікту — це Володимир Зеленський. Його він просто посадив в «теплу ванну». Як повідомляють джерела «Апострофа» на Банковій, вплив Єрмака на президента досяг такої сили, що він залазить навіть в рішення особистих питань Зеленського. Також він продовжує практику, запроваджену ще Андрієм Богданом, практично невідлучно перебуваючи в кабінеті у Зеленського.

«Все це почалося ще за Богдана, але він набрав на себе стільки повноважень… а коли вийшов з кабінету президента і спустився в свій, то місце там звільнилося. І його тут же зайняв Андрій Єрмак», — розповів «Апострофу» екс-секретар Ради нацбезпеки Олександр Данилюк.

Втім, запропонувати Зеленському розумні системні рішення йому не вдається. Швидше навпаки: він здатний «топити» конкурентів: «злив» опитування, який готував Кирило Тимошенко — тому найсвіжіше підтвердження.

Справи йдуть все гірше на кожному з напрямків — економіка, боротьба з корупцією, епідемія коронавірусу… А вже зовсім скоро місцеві вибори: швидше за все, «Слугу народу» в низці регіонів очікує оглушливий провал. Це логічний результат невдач на всіх фронтах. І вирішити системні проблеми країни ініціативою проведення опитування по п’яти популістським або просто порожнім питанням навряд чи вийде. Чи буде президент в зв’язку з цим приймати відповідні кадрові рішення?

Чи потрібен Зеленському проблемний Єрмак

Володимир Зеленський Фото: president.gov.ua

Зеленському пора робити вибір

Політика «сидіння на двох стільцях» — загравання з опонентами і ігнорування запиту свого виборця — привела Зеленського і всю його команду туди, де вони зараз перебувають. Особисті рейтинги президента поки що вище, ніж у будь-якого з конкурентів, а «Слуга народу» хоч трохи, але випереджає партії, що йдуть слідом. Однак немає жодних сумнівів, що якщо президент не зважиться на жорстку зміну курсу — через рік він в кращому випадку опиниться на рівні першої трійки найпопулярніших політиків країни, а його партія після місцевих виборів ще більше увійде в режим турбулентності.

Перспектива впасти з 73% до 10% — це провал покруче, ніж навіть у Віктора Ющенка після «Помаранчевої революції». Президентська партія ж і зовсім потоне: зараз їх електорат успішно під’їдають з одного боку «Опозиційного платформа — За життя», з іншого «Європейська солідарність». Ближче до парламентських виборів (у тому числі — і дострокових, про які зараз активно розмірковують в Офісі) в Україні, напевно, з’являться ще один-два популярних проектів з опозиційними гаслами — і «Слугу народу» розірвуть на частини шарії, Притула та Пальчевський.

Які варіанти дій у глави свого Офісу? Якщо виходити з державних інтересів, Єрмак повинен взяти на себе відповідальність за провали і довести до рішення хоча б одне з підлеглих йому питань — врегулювання конфлікту на Донбасі і реінтеграція непідконтрольних територій. Але як показав опитувальник Зеленського і казуси Сивохо-Фокіна, йти на серйозні кроки по врегулюванню конфлікту Єрмак не готовий і ймовірно буде шукати захисту в зручній для будь-якого українського політика «патріотичній» ніші. «Зараз Єрмаку необхідно буде пограти в проукраїнського чиновника. Він стає занадто токсичним для президента Зеленського, який дуже чітко відстежує свої рейтинги. А вони зараз не дуже хороші. Тому Єрмак, звичайно, не хоче повторити шлях свого попередника пана Богдана і стати занадто токсичним, що призвело б до його відставки», — сказав «Апострофу» політолог-міжнародник Максим Ялі.

Втім, його бажання зберегти посаду — може виявитися недостатньо. Конфлікти всередині команди Зеленського, які запустив Єрмак, неприйняття його ні українськими політичними угрупованнями, ні зовнішніми партнерами і на сході, і на заході (особливо в Штатах, де главу Офісу Зеленського сприймають як «зливщика» інформації на користь Трампа) — все це робить питання його відставки неминучим.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись