• Чт. Сен 9th, 2021

Головний союзник США — чому Верховна Рада відмовилася від цієї ідеї

Сен 9, 2021

Головний союзник США - чому Верховна Рада відмовилася від цієї ідеї

Фото: Апостроф / Дмитро Олійник

Учора, 8 вересня, Верховна Рада на позачерговому засіданні парламенту провалила голосування за звернення до Конгресу США з метою надання Україні статусу основного союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО. Ця історія викликала нерозуміння у громадськості — тим більше, що спочатку «слуги» ставили підписи на підтримку проекту даного документа. «Апостроф» розбирався, чому документ виник на порядку денному саме зараз, і чи потрібен статус союзника Штатів Україні.

Робота Верховної Ради у новому сезоні фактично почалася з… позачергового засідання. На якому депутати провалили голосування за звернення до Конгресу США з надання Україні MNNA — статусу основного союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО. Проект відповідної резолюції в парламентському залі підтримали лише 24 народних депутатів. Нерозуміння ситуації викликало те, що самі «слуги» раніше активно ратували за отримання цього статусу. Що ж сталося?

Проект відповідного звернення був зареєстрований ще в квітні депутатом від «Європейської солідарності» Олексієм Гончаренком. Тоді було не ясно, чи відбудеться зустріч президентів України і США Володимира Зеленського і Джо Байдена. Якраз в цей час спостерігалося скупчення російських військ у наших кордонів, що не додавало оптимізму на Банковій. Саме тоді заговорили про необхідність потрапити хоч під якусь «парасольку». В результаті, багато політиків — в тому числі, і з влади — заговорили про статус основного союзника США мало не як про рятувальне коло. Першим цю тему тоді «осідлав» Гончаренко, зареєструвавши відповідний проект отримання Україною MNNA. Його підтримали і «слуги», які підкинули левову частину голосів для отримання необхідних 150 голосів.

Зареєстрований 15 квітня в Раді проект даної постанови №5380 вирішили розглянути вже після поїздки президента Зеленського в США. Фактично це було певним планом «Б» на випадок, якщо Зеленський зовсім ні про що не зможе домовитися в Вашингтоні. Але пакет домовленостей в оборонній сфері — нехай, в основному у формі меморандумів — все ж було отримано, і план «Б» став не потрібен.

Тому позачергове пленарне засідання парламенту стало серйозною несподіванкою.

«Я прошу Вас не голосувати за це…»

На Банковій вкрай різко відреагували на ідею голосування за звернення до Конгресу США. Першою розкритикувала ідею посол України в США Оксана Маркарова.

«MNNA — статус для країн, які не планують або не можуть в силу політичних або географічних причин вступити в НАТО. Це точно не про нас», — підкреслила Маркарова.

Також посол відзначила, що під час візиту Зеленського Міноборони і Пентагон уклали «дуже сильну» угоду про стратегічні засади оборонного партнерства, «яка є стартом для виходу нашого оборонного партнерства на новий рівень і відкриває двері до конкретних великих проектів».

«А підтримка парламенту якраз дуже потрібна в просуванні реформ і голосуванні за закони, які Україні потрібно прийняти для активного просування вперед в НАТО», — дорікнула парламентарям Маркарова.

Далі до критики звернення підключився міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який заявив що рішення про звернення ВРУ щодо статусу основного союзника США поза НАТО може поламати стратегічну логіку держави. Кулеба нагадав, що в минулому році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями НАТО. Також глава МЗС нагадав про підписання нової угоди з США в сфері безпеки і оборони, яке за словами Кулеби, за низкою параметрів є більш амбітним, ніж статус «основного союзника поза НАТО». Також Кулеба назвав саму ініціативу «спробою політичного хайпу».

Профільний комітет теж не підтримав зазначений документ. Про це повідомив голова партії «Слуга народу», перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко, який взявся виправдовуватися відносно того, чому підписи членів його фракції стоять під проектом постанови про статус.

«Ми не підтримували постанову, ми підтримували сам факт збору підписів, тому що це нормальний сигнал був на той момент. Зараз у нас пройшов певний процес, у нас відбулися домовленості на вищому рівні в Сполучених Штатах, які як раз підкреслюють наше прагнення вступити в НАТО, отримати найближчим часом План дій щодо членства», — сказав Корнієнко.

Невдалий тролінг або удар по іміджу Банкової?

За словами політолога Володимира Фесенка, дана ініціатива — це тролінг і спроба продемонструвати альтернативний погляд на зовнішню політику на тлі візиту президента Зеленського в США.

«Тобто треба було, скажімо так, в бочку меду плюнути свою краплю дьогтю, показавши, що, мовляв, треба домагатися іншого — не те, що підписали і про що домовлялися, а нібито треба було вимагати надати Україні статус особливого партнера США поза НАТО. Але будь-який серйозний дипломат або серйозний фахівець з міжнародних відносин вам скаже, що цього безуспішно домагалися протягом 15 років ще з часів Ющенка. Крім того, саме зараз це може створити проблему в боротьбі за ПДЧ. Тому що у противників надання Україні ПДЧ буде аргумент, мовляв, ви ж хочете статус особливого союзника поза НАТО, так навіщо вам тоді ПДЧ? Тому, це звичайно тролінг в стилі Гончаренка і спроба протиставити зовнішній політиці Зеленського свій особливий підхід. За великим рахунком, це така опозиційна провокація, якщо вже називати речі своїми іменами. Це спроба штучно створити на рівному місці якийсь конфлікт. Це, на жаль, прояв партійного егоїзму, який вступає в протиріччя з державними інтересами», — вважає експерт.

Чи можливо йти паралельно двома шляхами до дружби США? Формально в американському законодавстві немає абсолютно жодних обмежень щодо того, чи може основний союзник США поза НАТО вступити до Північноатлантичного Альянсу. Однак як каже «Апострофу» експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв, є нюанси.

«Легально ніщо не могло б Україні заборонити такий варіант. З іншого боку ми мали справу з дуже тонкою політичною грою, україно-скептики в НАТО — це, скажімо, Франція, Німеччина, Угорщина, і деякі інші країни з Альянсу, досить чітко показали свою позицію: якщо Україна вибирає статус основного союзника поза НАТО, то в принципі вже більше немає причин підтримувати або думати про підтримку українських прагнень стати членом НАТО. Тобто фактично, хоча де-юре нічого б нам не могло заборонити сидіти на двох стільцях, але де-факто це було б дуже складно оформити як раз в трикутнику Київ-Брюссель-Вашингтон. Тому, по суті, такі два устремління не змогли б разом співіснувати», — пояснює експерт.

У свою чергу політолог Віталій Кулик історія з виведенням військ США з Афганістану, який також мав статус союзника, фактично заморожує будь-яке надання статусу основного союзника поза НАТО іншим країнам. Тому внесення цієї пропозиції до Верховної Ради не має доданої вартості: вона не тільки не знайшла б підтримки з боку Вашингтона, а й викликала б роздратування у Білого дому.

Водночас експерт вважає, що ОП і Зеленському потрібно буде відбиватися від стріл критики, пов’язаних з тим, що вони, мовляв, відмовилися від партнерства зі Штатами тут і зараз.

«Це спровокує нову жарку дискусію щодо того, що Банкова дала «стоп» своїм людям, щоб не голосувати за це звернення — а це ж був би шанс отримати статус основного союзника поза НАТО саме зараз. Хоча об’єктивні обставини такі, що отримати цей статус неможливо, а звернення спровокувало б нервову і негативну реакцію Вашингтона. Тому в даному випадку я думаю, що Банкова відіб’є іміджеві атаки проти себе. Ну а «порохоботи» отримають необхідний дивіденд для мобілізації драйву свого електорату. я припускаю, що зараз «порохоботи» в особі пана Порошенка почнуть верещати і влаштовувати істерики про те, що ось мовляв, «Слуги народу» провалили голосування. Але я не бачу сенсу ні внесення в зал, ні голосування з цього питання. Більш того, голосування зробило б більше шкоди, ніж тимчасове зняття цього питання з порядку денного, і повернення до нього, коли США самі будуть готові», — пояснює експерт.

Натомість експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко вважає, що від українського парламенту в цьому питанні нічого не залежить, і незалежно від того, було це звернення чи ні — це ні на що не вплине.

«Американці роздають зовнішньополітичні переваги не тому що їх про це хтось просить, і тут неважливо — просять спільними зусиллями або вроздріб. США дає якісь зовнішньополітичні переваги іншим країнам, якщо це відповідає американським інтересам. Тому будь-яке голосування в парламенті на цю тему — це чисто символічний крок, який можна використовувати у внутрішньополітичних українських розкладах, але цей символічний крок не наблизить і не віддалить нас — ні від статусу основного союзника, ні від членства в НАТО», — зазначив експерт в коментарі «Апострофу».

Тут варто нагадати, що аналогічний документ Верховна Рада ухвалювала в 2017 році. Безрезультативно…

Хто заварив кашу?

З тим, що мова йде про внутрішньополітичну гру, погоджуються й інші експерти. Інше питання — а чи можна було зупинити це питання на рівні постанови, не влаштовуючи позачергове засідання? За словами політолога Володимира Фесенка, рішення про розгляд даної ініціативи було продиктовано процедурою — згідно з чинним законодавством, глава Верховної Ради може призначити проведення позачергової сесії або за зверненням президента, або якщо зібрано 150 підписів депутатів.

«Якщо були зібрані 150 підписів, то спікер був зобов’язаний провести позачергове засідання. Але тут питання, наскільки він коректно діяв. Тобто, ми ж не знаємо, як були зібрані ці підписи і чи все там було в порядку? Крім того, Разумков міг провести консультації про те, коли скликати таке засідання Верховної Ради, чи треба скликати його в принципі. Тобто спікер Верховної Ради може впливати на ситуацію зі скликанням позачергового засідання парламенту. Але тут ключовий момент — було зібрано 150 підписів народних депутатів, що є процедурною нормою для позачергової сесії», — вважає експерт.

Як повідомив «Апострофу» політолог Віталій Кулик, в даному випадку завдання «Європейської солідарності» полягає в тому, щоб показати неефективність і відсутність політичної волі у Банкової. На його думку, мова йшла про «торпедування» результатів Банковій і Зеленського, досягнутих під час візиту до Вашингтона. Але в той же час, за словами експерта, Разумков завжди вмів використати на свою користь будь-які регламентні норми. Тому він цілком міг уникнути подібного ексцесу з екстреним проведенням позачергового засідання ВР, але він не захотів цього робити.

«Рішення Разумкова і його гра свідчить про те, що з’являються протиріччя між ним і Банковою. Фактично йде протистояння, і найближчим часом слід очікувати спроби зняття Разумкова з посади спікера ВРУ руками «слуг народу». Про це вже говорять активно в кулуарах. Тому дії Разумкова — його окрема гра, спрямована на демонстрацію Банковій того, що він впливає на зал у Верховній Раді, і його зняття з посади може спричинити за собою втрати керованості більшістю з боку президента і Єрмака. У свою чергу Банкова запускає чутки про те, що можливі позачергові парламентські вибори, підштовхуючи таким чином депутатів до більшої поступливості, в тому числі і в питанні голосування за відставку Разумкова», — підсумував експерт.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись