• Сб. Авг 28th, 2021

Кримська платформа — яким будуть подальші дії України

Авг 28, 2021

Кримська платформа - яким будуть подальші дії України

Фото: flickr.com

Напередодні тридцятирічного ювілею Незалежності, у Києві відбувся перший саміт «Кримської платформи» — структури, покликаної сприяти деокупації півострова. Саміт став однією з найголовніших подій тижня, що минає. Незважаючи на масштаб заходу, його практичні результати поза медіа-сферою поки що не зовсім зрозумілі. В тому, чого домоглися організатори «Кримської платформи», розбирався «Апостроф».

Медіа-ефект досягнутий

23 серпня, за день до 30-річчя незалежності України, відбувся перший саміт «Кримської платформи». Створити платформу президент Володимир Зеленський запропонував у вересні 2020 року під час виступу на 75-й сесії Генасамблеї ООН, її головною метою було оголошено формування коаліції країн для підтримки звільнення Криму, Чорного і Азовського морів від російської окупації і подолання її негативних наслідків.

В результаті, перший саміт «Кримської платформи» вийшов найбільш представницьким міжнародним заходом за весь час Незалежності. До столиці України прибули представники 46 держав і міжнародних організацій. Делегацію США очолювала міністр енергетики Дженніфер Гренголм, Німеччини — міністр економіки і енергетики Петер Альтмайер. Бути присутнім на саміті погодилися представники з усіх країн Євросоюзу, а також Великобританії, Грузії, Молдови, Туреччини, Північної Македонії, Швеції, Австралії, Нової Зеландії, Японії і Канади. Серед них — дев’ять президентів, чотири прем’єр-міністра, 13 міністрів закордонних справ, а також 8 послів відповідних держав в Україні.

І тим не менше, слід говорити про реальні результати, досягнуті в результаті цього заходу. Думки експертів з цього приводу зводяться до того, що медійний ефект саміту повністю досягнуто, а ось з практичною частиною можуть виникнути труднощі, оскільки «Кримська платформа» сама по собі жодним чином не наближає момент деокупації Криму й навіть не пропонує дієвих інструментів для цього.

Перед самітом президент Володимир Зеленський порівняв «Кримську платформу» з «дзвіницею», з якої можна бити в дзвони і робити актуальними кримські теми. За його словами, — це перший єдиний інституційний майданчик, який буде працювати не раз на рік, а щодня в офісі «Кримської платформи».

«Що можна зробити? Треба бити в дзвони. Для цього потрібно, щоб була дзвіниця, були руки. Вважаю, що до цього моменту, до «Кримської платформи», не було таких дзвонів. А ось люди і руки були і є. Але покажіть, будь ласка, в які дзвони їм бити, крім повідомлень в фейсбуці…», — заявив президент.

Деякі учасники «Кримської платформи» били в дзвони для того, щоб нагадати світові про свої образи. Наприклад, представники Чехії та Угорщини в своїх виступах велику увагу приділили так званій Мюнхенській змові 1938 року (спричинила розподіл Чехословаччини) і Тріанонським угодам 1920 року, внаслідок яких Угорщина втратила більше половини територій, частина з яких, зараз входять до складу України.

Як відомо, учасники київського саміту підписали підсумкову Кримську декларацію. Документ фіксує невизнання анексії Росією українського Криму, в ньому також говориться про неприпустимість порушення прав людини на півострові, необхідність забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні, про свободу судноплавства та спеціальні обмежувальні заходи стосовно РФ. Як можна помітити з назви, документ являє собою саме декларацію — якихось дієвих інструментів з деокупації українського півострова, крім закликів до Росії, він не пропонує.

Кримська платформа - яким будуть подальші дії України

Кримська платформа Фото: flickr.com

Як заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, після закінчення саміту платформа буде функціонувати на чотирьох рівнях: за участю глав держав, міністрів закордонних справ, парламентів і експертних кіл з різних країн. Щоправда, поки конкретики щодо функціонування офісу платформи немає, за винятком анонсу його безперервної роботи. Але працювати, як відомо, можна по-різному…

На думку міжнародного оглядача Олексія Кафтана, якщо заявлений формат роботи «Кримської платформи», тобто 365 днів в році і 24/7 буде втілений в життя — це буде перша ініціатива такого штибу, яка буде стабільно дратувати Росію.

«Говорити про практичні результати поки рано, але в медійному вимірі зроблена дуже важлива річ: Росії знову, як і 7 років тому, доводиться повторювати призабутий «Кримнаш», адже вони намагалися подати анексію як доконаний факт», — говорить «Апострофу» експерт.

Його підтримує екс-представник президента в Автономній республіці Крим, юрист Борис Бабин. За його словами, свою прихильність політиці невизнання окупації Криму і продовження санкцій проти Росії підтвердили понад 40 держав, і для Москви це дуже погана новина.

«Що таке «Кримська платформа» з точки зору міжнародних відносин? Це саміт високого рівня, на якому було підписано документ такого ж рівня, а саме декларація, що носить характер міжнародного політико-правового документа, і держави, які її підписали, заявили про намір її виконувати, а це дуже важливо», — заявив Бабин.

Що далі?

Більшість спостерігачів звертає увагу на створений самітом медійний ефект, але про реальні речі, які хоч якось наблизили б деокупацію, мова поки не йде. Влада як і раніше стверджує, що Крим повертатимуть дипломатичним шляхом, без будь-якої конкретики. Немає розуміння, власне, і з тим, як далі функціонуватиме «Кримська платформа».

«Платформу позиціонували як постійно діючий механізм, і тепер Україна і держави-підписанти декларації повинні визначити, як саме буде працювати цей механізм, що потрібно зробити, щоб платформа стала впливовою міжнародною організацією. Тут потрібно багато працювати по організації міждержавної взаємодії в рамках платформи, причому на постійних засадах. Виходячи з цього, будь-які оцінки такої роботи платформи можна давати вже на наступному її саміті», — вважає Борис Бабин.

Кримська платформа - яким будуть подальші дії України

Фото: Апостроф / Роман Півників

Про складність прогнозування конкретних результатів від роботи платформи говорить і Олексій Кафтан, який відзначає, що в результаті «Кримська платформа» може і «зійти нанівець».

«У Києва є доволі багатий досвід участі і створення багатосторонніх форматів як з позитивними, так і з негативними результатами. Все залежить від нашої політичної волі з просування правильних наративів про здатність працювати по цій темі далі, а також від нашого вміння залучати до цього партнерів. Тому що одна справа не визнавати Крим російським, а зовсім інше — постійно робити Росії незручно: тут йдеться про продовження економічної і транспортної блокади півострова з тим, щоб витрати Росії з кожним днем окупації Криму зростали», — сказав він, додавши, що «Кримську платформу» можна порівняти з «кватиркою Овертона».

«Ми цю кватирку відкрили, показавши, що може бути не тільки неприйняття окупації окремими країнами, але є і хор голосів, тобто може бути синергетичний ефект», — сказав експерт.

Не згоден з колегами експерт з питань міжнародної політики Ілія Куса. На його думку, в тому форматі, в якому проходив саміт, це був лише політичний ритуально-символічний захід.

«Звичайно, було широке диппредставництво, правильні месиджі. Вперше за 7 років підняли саму тему Криму, але на цьому все — практичного значення для деокупації Криму цей захід не матиме. Зараз всі задаються питанням, як буде працювати офіс «Кримської платформи». Але з тієї документації, яку оприлюднив Офіс президента і уряд, пояснюючи суть цієї структури, я не дуже зрозумів, як це все працюватиме, які ресурси виділяються, хто буде керувати — МінТОТ (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, — «Апостроф»), Офіс президента чи якась інша структура. Хто буде відповідальний, неясно. Можу припустити, що Офіс «Кримської платформи» буде структурою з інформаційно-роз’яснювальної функцією: час від часу нагадувати про Крим, порушувати це питання, обговорювати його, креативити якимись ідеями з приводу окупованих територій, але навряд чи вони вплинуть в практичному плані на деокупацію Криму. Адже для цього потрібні абсолютно інші ресурси, політика. Та й вирішується питання Криму не в Києві на «Кримській платформі», а в Москві, Вашингтоні, Парижі та Берліні», — підсумував Куса.

Отже, початкові завдання «Кримської платформи» — повернути проблему деокупації Криму в міжнародний порядок денний, а також подражнити Росію, можна сказати, виконані. В цьому відношенні Володимир Зеленський переграв, перш за все, попередню владу — адже за Петра Порошенка навіть цього по кримській проблематиці не робилося. Але слідом за деклараціями і гучними заявами мають послідувати реальні справи. Але конкретних рецептів щодо того, як звільнити Крим — учасники «Кримської платформи», на жаль, поки що не пропонують.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись