• Ср. Июн 2nd, 2021

Милованов в Укроборонпромі — чого чекати від нового голови наглядової ради — Новини України

Июн 2, 2021

Милованов в Укроборонпромі - чого чекати від нового голови наглядової ради - Новини України

Фото: УНІАН

В «Укроборонпромі», який в доживає останні дні, чекаючи на кардинальне реформування, відбулися важливі перестановки — екс-міністр економіки Тимофій Милованов 2 червня очолив наглядову раду замість Володимира Горбуліна, який пішов у відставку. Окрім цього, до складу наглядової ради увійшли Олександр Носов та Ростислав Шурма. Що означає кадрове перетасування наглядової ради, і чому вона сталася напередодні реформи всього українського ОПК — розбирався «Апостроф».

Добрі побажання замість реального впливу

Згідно з президентським указом, новими членами наглядової ради «Укроборонпрому» були призначені радник глави Офісу президента, екс-міністр економіки Тимофій Милованов, власник компанії «Дніпро Спецтех» Олександр Носов і колишній генеральний директор заводу «Запоріжсталь» Ростислав Шурма.

Крім призначень відбулося і вельми знакове звільнення: пост голови наглядової ради покинув перший віце-президент НАН України, колишній секретар Радбезу Володимир Горбулін.

У коментарі «Апострофу» екс-секретар РНБО, колишній прем’єр Анатолій Кінах зазначив, що після ротації Горбуліна наглядова рада знизила свій інтелектуально-професійний потенціал, оскільки Володимир Павлович є «одним з кращих системних фахівців в сфері як національної безпеки, так і розвитку оборонно-промислового комплексу». Втім, ефективність наглядової ради держконцерну, як і успішний розвиток «Укрборонпрома», на думку Кінаха, залежить не від якісних характеристик членів наглядової ради.

«Робота держконцерну залежить від наявності в Україні чіткої стратегії, розуміння, розвитку оборонно-промислового комплексу в цілому. Тут у нас дуже багато проблем, які не вирішені до сьогоднішнього дня. Зокрема, згідно зі стратегією нацбезпеки України, яка була затверджена у вересні 2020 року, передбачалося розробити і затвердити стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України, але цього так і не відбулося. Мав бути аудит ОПК, і цей аудит повинен був передувати ухваленню стратегії розвитку комплексу. Це логічно: спочатку визначити пріоритети, завдання — а потім, відповідно, стратегія. Аудит так і не затверджено. Це формує дуже серйозні ризики хаотичного підходу при подальшій трансформації «Укроборонпрому», як концерну, так і галузі в цілому», — говорить Кінах.

Глава експертної організації, яка опікується антикорупційними розслідуваннями, StateWatch Гліб Каневський звертає увагу на те, що наглядова рада «Укроборонпрому» відрізняється від аналогічних структур в «Нафтогазі» і «Укрзалізниці», а також інших державних компаній, оскільки його діяльність регламентується окремим законом від 2011 року, який наділяє наглядову раду вельми символічними функціями. Наприклад, вона фактично не має ніякого матеріального, фінансового ресурсу для того, щоб здійснювати системний зовнішній контроль над фінансовою діяльністю концерну. Тобто, ні приміщення, ні грошей, ні зарплат, ні бюджету — вся діяльність ради здійснюється на громадських засадах.

«Наглядова рада є абсолютно політичним органом — трьох його членів призначають президент і Кабмін без будь-яких конкурсів, роль призначенців символічна, мова не йде про повноваження по стратегії розвитку галузі, внутрішнього аудиту «Укроборонпрому». Це три людини, які повинні доносити гендиректору концерну побажання президента і прем’єр-міністра. Відповідно, робота наглядової ради дуже динамічна, там постійно змінюються люди, не тому, що вони впливають на якусь діяльність, а тому що це номінальна посада. Грубо кажучи, на громадських засадах побула людина півроку, набридло, приходить інша на зміну», — говорить Каневський.

Експерт додає, що протягом останніх двох років членами наглядової ради були досить відомі персонажі, такі як глава фракції «Слуги народу» в парламенті Давид Арахамія, глава Офісу президента Андрій Єрмак, нинішній керівник НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко — але всі вони входили в наглядову раду недовго, після чого займалися своїми справами.

За його словами, в поточному форматі наглядової ради неможливо очікувати якихось масштабних проривів в її діяльності тому, що немає ні ресурсів, ні повноважень і відповідно до закону, це чисто символічний орган.

Погоджується з Каневським експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко, вказуючи на те, що ухід Горбуліна з наглядової ради не пов’язаний з політикою.

«В принципі в зміни, що відбулися, сенсаційного нічого немає, але безумовно шкода, що пішов Горбулін. Але він зробив це виключно за станом здоров’я, перенісши операцію, все-таки людина у віці. Наскільки я розумію, він буде якимось радником або ще кимось в полегшеної для його стану здоров’я формі», — говорить Петренко.

Як би там не було, новопризначений член спостережної ради Тимофій Милованов уже встиг відзначитися далекими від бачення стратегії «оборонки» речами. Так, підприємство «Спецтехноекспорт» (входить в концерн «Укроборонпром») 20 травня, напередодні призначення Милованова уклало угоду з ТОВ «Київська школа економіки і менеджменту», яку очолює колишній міністр, про послуги з проведення ринкових досліджень вартістю 1,68 мільйонів гривень. Це призвело до скандалу — в результаті КШЕ анулювала контракт, заявивши, що зробить аналітику для «Укроборонпрому» безкоштовно…

На порозі ліквідації

За словами експертів, всі повноваження, всі бюджети і вся відповідальність в оборонці — зводяться до генерального директора «Укроборонпрому».

Але це — ненадовго: вже найближчим часом цей оборонний концерн відправлять «під злам». Справа в тому, що поява Милованова і його «похоронної команди» збіглася з виходом на фінішну пряму прийняття закону «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (№3822). У першому читанні цей законопроект прийняли ще в січні. І вже найближчим часом Верховна Рада готується поставити крапку: в результаті «Укроборонпром» буде ліквідовано і перетворено на два акціонерних товариства. Перше буде називатися «Оборонні системи», туди увійде більшість підприємств «Укроборонпрому». Другим будуть «Аерокосмічні системи», куди повинен увійти авіаційний кластер «Укроборонпрому» і підприємства Державного космічного агентства.

В «Оборонних системах» планується створення професійної наглядової ради, куди будуть набирати через відкриті конкурси, робота членів наглядової ради буде оплачуватися, їм дадуть повноваження, бюджет і відповідальність за результати в усіх напрямках. А саме: формування стратегії розвитку оборонних систем, внутрішній аудит господарської діяльності, антикорупційна програма оборонних систем, призначення топ-менеджменту, тобто директора «Оборонних систем», і можливо, його заступників.

«Наглядові ради «Нафтогазу», УЗ і зараз «Укроборонпрому» роблять у відповідності зі стандартами Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), де чітко прописані правила роботи корпорацій з незалежними наглядової ради. Власне, уряд України в 2015 році взяло на себе зобов’язання, і в 2019 році Гончарук, а в 2020 році Шмигаль підтвердили перед Європейським союзом, перед міжнародними донорами України те, що топ-15 державних підприємств, куди входив «Укроборонпром», будуть повністю трансформовані відповідно до стандартів ОЕСР», — зазначає Каневський.

Боротьба за оборонний «пиріг»

На тлі майбутньої трансформації величезного державного монстра оборонки триває перманентна боротьба між керівництвом створеного минулого літа Мінстратегпрому і нинішнім керівництвом «Укроборонпрому».

«Конфлікт між Гусєвим і Уруським триває, але він уже не публічний. Ніхто не хоче дратувати Офіс президента, але Мінстратегпром перед другим читанням згаданого законопроекту продовжує тиснути на парламентський комітет з нацбезпеки, наполягаючи, що наглядова рада майбутніх «Оборонних систем» повинна формувати саме це відомство. Тобто, в Мінстратегпромі визначали б, по яким процедурам, конкурсам будуть відібрані члени наглядової ради, а також призначений генеральний директор», — говорить Канівський.

Разом з тим, в профільному комітеті вважають, що позиція Уруського буде суперечити стандартам ОЕСР, адже не може міністерство — орган виконавчої влади, відповідальний за формування політики та оборонних закупівель, також бути відповідальним за призначення менеджменту ключового виконавця оборонних закупівель і призначати директорів на ключові підприємства в цьому ж ОПК.

«За моєю інформацією, до другого читання в зал потрапить версія законопроекту, в якій зазначено, що Кабінет міністрів вже без ОП буде відповідальний за формування наглядової ради і менеджменту «Оборонних систем». Тобто так само як в «Нафтогазі» — є наглядова рада, яка призначає директора, якщо Кабмін звільнив наглядову раду, то Кабмін призначає директора. Тут виключається конфлікт повноважень, оскільки Кабмін — колегіальний орган, куди входить зокрема і Мінстратегпром, і відповідно Кабмін формує політику в оборонно-промисловому комплексі. Поки перемогла сторона, яка дотримується ідеї, що Україна повинна виконати свої зобов’язання перед міжнародними партнерами з впровадження ОЕСР. Але що буде впроваджено, ми побачимо», — резюмує Каневський.

На думку Ігоря Петренка, чвари у владі навряд чи зможуть зупинити реформу ОПК, яка повинна прийти до якогось певного знаменника.

«Питання реформи ОПК — на дуже високому контролі, тому все пройде належним чином. Що стосується Гусєва і Уруського, то у ОП спочатку довіра до них була рівнозначна. Уруського спочатку сприймали позитивно, його рекомендували з декількох сторін, навіть Горбулін про нього добре відгукувався, стара гвардія його добре знала. Але Гусєв теж в цій сфері теж давно — можливо у нього зараз трохи краще позиції, але я б не списував Уруського і не говорив би, що він повністю втратив довіру і комунікацію з ОП», — говорить Петренко.

На його думку, позиція Зеленського полягає у забороні виставлення чвар у владі напоказ. Тобто, якщо протистояння між згаданими персонами перейде в публічну площину або стане дуже гучним, заважаючи процесу реформи — погано буде обом.

Утім, за чварами і в запалі реформ діячі ОПК і виконавчої влади, схоже, забули про дуже багато речей, які потрібно зробити до того, як переформатувати нашу оборонку.

«Зараз дуже важливо вдосконалювати затвердження державного оборонзамовлення (ДОЗ). Це основа для можливості планування, так як продукція оборонно-промислового комплексу має тривалий цикл виробництва. Наприклад, літак від креслення до виробництва — це мінімум 4-5 років, бронетехніка — не менше. Тому ДОЗ необхідно стверджувати не як зараз відбувається — в березні-квітні поточного року на поточний рік, а розглядати в грудні попереднього року. І затверджувати не на рік, а як мінімум на три роки, як роблять всі розвинуті країни, щоб мати перспективу, можливість планування, починаючи з наукових розробок і закінчуючи кінцевою продукцією», — говорить «Апострофу» Анатолій Кінах.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись