• Сб. Сен 25th, 2021

Портрет українця — Інститут майбутнього провів цікаве дослідження

Авг 5, 2021

Портрет українця - Інститут майбутнього провів цікаве дослідження

Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

«Українським інститутом майбутнього» здійснена смілива спроба створити об’єктивний портрет сучасного українця. Цей портрет не спотворений ані патріотичними ідеями, ані політичними гаслами чи вподобаннями. Він створений на наукових засадах за допомогою класичних методів соціологічних досліджень. І ось, презентовані результати фокус-групового дослідження під назвою «Хто ми? Портрет українців очима українців».

Портрет залишається портретом, навіть якщо він не подобається ані загалу, ані тому, з кого він намальований. І кожен портрет знайде як своїх прихильників, так і тих, кому він не сподобається. Не дарма портрет потворної герцогині пензля Квентіна Массейса займає своє почесне місце в Лондонській національній галереї.

Результати дослідження містять багато підтверджень того, що наше суспільство можна характеризувати як «націю підліткового типу».

Якщо перелічити характерні риси українців як суспільства, підтверджені дослідженням, то багато з них притаманні й середньостатистичному підлітку:

— Держава винна громадянам, вона має гарантувати та забезпечувати. При цьому громадяни хороші, а політики — погані. Протиставлення громадян державі. Схильність до перекладання відповідальності, не говорячи про власну роль у формуванні успішної країни. (Схоже на класичне: батьки мають утримувати та забезпечувати, але не мають право втручатися в особисті справи)

— Прагнення ділити світ на чорне та біле; схильність до малювання безхмарного ідеалу суспільства («юнацький максималізм»)

— Сприймання в якості успіху лише того, що має міжнародний імідж і що схвалене «кращими за нас», зокрема, успішними країнами (підліткове прагнення до схвалення більше, ніж до результату)

— Впевненість у власних силах та в примітивній формулі «добро завжди перемагає зло»; бажання перекласти власну відповідальність на інших; перекладання відповідальності щодо майбутнього на долю чи на щасливий випадок (нездатність до саморефлексії та аналізу власних спроможностей)

І можна було б говорити, що держава як апарат публічної влади має взяти на себе функцію становлення «зрілого» суспільства. Але що робити, коли за словами самих представників державного управління «влада — це зріз суспільства»?

По-перше, потрібно частіше «малювати портрети» суспільства, щоби ми могли дивитися на себе зі сторони.

По-друге, голосно обговорювати побачене.

На прикладі даного конкретного дослідження ми кажемо про себе, як про націю хазяйновитих та працьовитих людей. При цьому не замислюємось над тим, що це основа підприємливості, яку ми не розвиваємо.

Називаємо себе хитрими в життєвих питаннях, не називаючи це винахідливістю, яка може бути реалізована, як у сімейному житті чи на сцені, так і в наукових дослідженнях.

Не кажемо про себе, як про безжурних та енергійних.

Іншими словами, в українців є все для того, щоби стати нацією успішних хижаків. Все, крім обізнаності про власні сили та спроможності.

Розуміння своїх спроможностей і впевненість у власних силах дасть знання того, чого ми насправді прагнемо. Призведе до свідомого відділення мети від засобів її досягнення. Забезпечить здатність прирівняти себе до держави й почати розбудову нової держави із себе.

Повний текст презентації можна переглянути тут.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись