• Вс. Ноя 29th, 2020

Потенціал України 1 трильйон доларів — що стоїть за цифрами Кабміну

Ноя 11, 2020

Потенціал України 1 трильйон доларів - що стоїть за цифрами Кабміну

Засідання Уряду Фото: kmu.gov.ua

Уряд України здійснив «аудит» країни і запланував кілька десятків стратегічних напрямків розвитку вітчизняної економіки. Влада вважає, що нереалізований потенціал держави становить 1 трильйон доларів. Однак зовсім незрозуміло, звідки взялася ця цифра — не виключено, що прямо зі стелі. «Апостроф» з’ясовував, що являє собою урядовий документ, і чому він є безглуздим набором слайдів і графіків, як і багато його попередників.

Нереалізований потенціал України складає 1 трильйон доларів. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Уряд на початку листопада з помпою представив «Економічний аудит країни і вектори економічного розвитку до 2030 року» — багатосторінковий документ, поцяткований звичними вже картинками, таблицями та графіками. Саме в ході цієї презентації і була озвучена цифра 1 трильйон.

«1 трильйон доларів ВВП за десять років — це нереалізований потенціал нашої країни. 1 трильйон втратили всі громадяни країни через постійні змін векторів, незавершені реформи, відсутність довгострокової економічної стратегії, корупцію, неефективне управління», — заявив прем’єр-міністр.

«… багато в ній лісів, полів і річок»

За словами Дениса Шмигаля, найбільшу частку в загальних втратах держави становить видобуток корисних копалин, а тому розумне та ефективне використання вітчизняних надр може принести більше 400 мільярдів доларів.

Також значною мірою не використано земельний потенціал, який уряд оцінив в 85 мільярдів доларів. Як відомо, в Україні досі діє мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, і, згідно з ухваленим в березні цього року законом, він скасовується з 1 липня 2021 року.

У Кабміні прогнозують, що вартість землі після зняття мораторію за десять років виросте у п’ять разів.

Крім того, велика увага в урядовій презентації приділена українським лісам. За словами прем’єра, нереалізований потенціал щодо використання лісових ресурсів оцінюється в 40 мільярдів доларів. Він зазначив, що деревину потрібно не відправляти на експорт, а використовувати у меблевому виробництві в Україні.

Нереалізований потенціал водних ресурсів оцінюється трохи скромніше — в 12 мільярдів доларів. Це — гідроенергетика, потенціал якої, на думку уряду, використовується тільки наполовину, рибне господарство (чверть потенціалу) і зрошення земель (менше 20%).

Друга частина презентації була набором стратегічних напрямків і цілей, досягнення яких повинно дозволити розкрити потенціал (той самий нереалізований) України.

Всього уряд визначив 30 пріоритетних векторів розвитку, за якими влада має намір рухатися аж до 2030 року.

Зокрема, планується зменшити частку держави в економіці, розвивати фінансовий сектор, знизити регуляторне навантаження на бізнес, наростити обсяги розвідування і видобутку корисних копалин, розвивати інфраструктуру в аграрному секторі, створити сприятливий податковий та правовий режими для інноваційних і дослідницьких компаній, створити економічний фундамент для розвитку освіти, медицини, культури та соціальних послуг.

Важлива роль відводиться інвестиціям. Так, лише в енергетичну сферу за десять років планується залучити 40 мільярдів доларів, з яких 10 мільярдів доларів — у «зелену» енергетику.

Потенціал України 1 трильйон доларів - що стоїть за цифрами Кабміну

Сонячні батареї Фото: pixabay.com

Для порівняння — загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України в 2019 році склав 2,5 мільярда доларів. Таким чином, влада ставить дійсно наполеонівські завдання.

Помилочка вийшла

Презентація Кабміну прогнозовано викликала бурхливу реакцію фахівців в області економіки. Претензії стосуються, як форми, так і змісту документа.

Починаючи з того, що саме слово «аудит» використовується невірно.

«Аудит — це визначення відповідності якоїсь інформаційної бази правилами формування цієї інформаційної бази. Наприклад, якщо це — аудит підприємства, то перевіряють, наскільки відображення тих чи інших активів і господарських операцій відповідає міжнародним стандартам бухгалтерського обліку. І, якщо ми кажемо про аудит України як держави, потрібно було визначити еталон порівняння, наприклад, стандарти Євростату. А те, що представив уряд, ні по суті, ні за змістом, аудитом не є», — заявив «Апострофу» економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Завдання аудиту — не вирахувати потенціал, зазначив в розмові з виданням експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.

«Його завдання — показати, що в країні відбувається, як потрібно, а як — ні. Де є якісь недоробки, упущення, і, відповідно, де можна якісь процеси поліпшити», — підкреслив фахівець.

Але навіть якщо не чіплятися до термінів, то стає очевидним, що поданий урядом документ фактично не має цінності.

«У нас люблять вираховувати найрізноманітніші потенціали, притому його шукають там, де його насправді немає», — сказав Єгор Киян. За його словами, наведені в аудиті цифри ефемерні: «Можна намалювати будь-які цифри, і я дивуюся, чому йдеться про 1 трильйон, а не, наприклад, 2 трильйони доларів».

Крім того, абсолютно незрозуміло, що мається на увазі під поняттям «нереалізований потенціал».

«Це невикачані газ і нафту, невирощене зерно, невипущені автомобілі, кораблі, літаки, вигони, локомотиви? Складно зрозуміти, тому що такої категорії, як невикористаний потенціал, взагалі не існує», — заявив «Апострофу» голова Комітету економістів України Андрій Новак .

Втім, вважає Єгор Киян, Україні дійсно потрібен аудит, щоб зрозуміти, що дійсно у нас не так, щоб можна було зробити певні висновки, а вже потім міркувати про потенціал країни.

Замість стратегії імітація

Тепер щодо стратегії або, як то кажуть в документі, стратегічних векторів розвитку.

За словами Андрія Новака, спочатку потрібно було провести повний аудит країни і, тільки після цього, виходячи з його результатів, розробляти положення, які б увійшли до стратегії: «А так, виходить, що два документи подані одночасно, і стратегія не базується на результатах аудиту».

Потенціал України 1 трильйон доларів - що стоїть за цифрами Кабміну

Презентація економічного аудиту Фото: kmu.gov.ua

Експерт висловив припущення, що ці документи були представлені для того, щоб продемонструвати бурхливу діяльність Кабінету міністрів.

«Не виключено, що це пов’язано з тим, що вже кілька тижнів циркулює інформація про можливу відставку уряду. І уряд вирішив замовити ці два документа, щоб показати, що щось планується, щось робиться», — пояснив він.

Але, якщо серйозно, то, кажучи про стратегію, необхідно насамперед визначити економічну модель, яка буде реалізовуватися в країні.

«У нас модель аграрної економіки, індустріальної, ресурсної? Або це — модель транзитної зони? — каже Андрій Новак. — Тільки після визначення моделі можна позначати напрямки — 20, 30, 50 або 100 — за якими ми будемо реалізовувати цю модель. А виглядає все таким чином, що кожне міністерство подало свої плани, і, фактично, скільки є міністерств і державних структур, прирівняних за статусом до міністерств, стільки програм до 2030 року уряд і представив. Методологічно — це неправильний підхід, тут немає ні послідовності, ні логіки».

Олексій Кущ погоджується: «Якби прем’єр вийшов і навіть без слайд-шоу своїми словами розповів би протягом п’яти хвилин про ту модель економічного зростання, яку він планує в Україні застосовувати, це було б набагато цікавіше і інформативніше, ніж те, що він, напружуючи зір, читав з папірця. Зрозуміло, що не він це писав, але було видно, що він це (документ) навіть не читав».

У пошуках «раціонального зерна»

Але, все ж, як сказав класик, «маємо те, що маємо». І, можливо, в представленому урядом документі можна пошукати «раціональне зерно»?

На жаль, якщо такі «зерна» і є, то їх дуже небагато.

За словами Єгора Кияна, в документі немає ні слова про сучасні технології, про те, як Україна могла б вбудуватися в виробничо-технологічні ланцюжки доданої вартості, зате в так званому «аудиті» багато сказано про землю, про інші ресурси, про корисні копалини.

«Але це — не потенціал. Це — за принципом: що продати. Це нагадує ситуацію алкоголіка, який заради грошей на випивку виносить з дому, все, що є», — обурюється експерт.

Але навіть якщо мова не йде виключно про продаж ресурсів за кордон, але також для використання у виробництві (в «аудиті» йдеться про плани з використання цих ресурсів для потреб виробництва, — «Апостроф»), все одно, таке бачення потенціалу економіки глибоко помилкове: «Країні, щоб реалізовувати свій потенціал, необов’язково володіти ресурсами. Головне — мати щось в голові, крім, звичайно ж, божевільних ідей».

Потенціал України 1 трильйон доларів - що стоїть за цифрами Кабміну

Презентація економічного аудиту Фото: kmu.gov.ua

В якості прикладу Киян наводить Південну Корею, яка не має ресурсного потенціалу для виробництва сталі, але входить в «десятку» країн, які сталь експортують. «Зараз, коли потенціал потрібно будувати на взаємних договорах, на інвестиціях, русі капіталу, у нас все концентрується на ресурсах», — заявив фахівець.

Олексій Кущ, зі свого боку, звернув увагу на те, як влада концентрується на лісах. Нагадаємо, уряд планує лісові ресурси країни направити на меблеве виробництво і отримати на ньому за десять років 40 мільярдів доларів. «Я так розумію, вирішили, напевно, навіть спиляти каштани на Хрещатику», — пожартував експерт.

Він також зазначив, що в уряді серйозно стурбовані питанням, чому в Польщі лісів менше, ніж в Україні, а деревообробна промисловість дає більше продукції: «Чому Польща? Можна було взяти приклад Італії, де лісів ще менше, а меблева промисловість розвинена набагато краще. Якщо виходити з цієї логіки, то меблевим гігантом повинна бути Росія або Бразилія, які б завалили меблями весь світ».

Все в ім’я людини, для блага людини

Структура української економіки з кожним роком все більше деградує. Уже сьогодні основу вітчизняного експорту складають аграрна і рудо-металургійна продукція. Це робить нашу країну вкрай залежною від зовнішніх ринків, що дуже небезпечно. І це підтверджують світові кризи, включаючи нинішній, пов’язаний з епідемією коронавірусу.

Але уряд, схоже, не бачить в цьому проблему.

«Зараз всі країни переходять на ендогенну (внутрішню) модель економічного зростання, відмовляючись від екзогенної, яка є дуже ризикованою, — говорить Олексій Кущ. — А вони (уряд) хочуть нашу екзогенну модель ще посилити і зробити нас ще більш залежними від зовнішніх ринків, тоді як внутрішній ринок взагалі не бачать в якості джерела економічного зростання».

Першопричиною цього, на думку фахівця, є те, що влада у визначенні резервів зростання економіки не помітила людину.

«Людський капітал повністю відсутній. Це при тому, що в світі основним джерелом зростання є людина, і потенціал економіки визначається не кількістю залізної руди, яка залягає під землею, а якістю людського капіталу, і держава повинна максимально інвестувати в цей людський капітал», — заявив експерт.

В нашій країні дуже погано використовується людський капітал, чому свідчить трудова міграція — тобто людський капітал не знаходить собі застосування в Україні: «Наприклад, зараз близько 5 мільйонів трудових мігрантів надсилають на батьківщину близько 10 мільярдів доларів (щорічно), а, якщо б вони не виїжджали і працювали на українську економіку, який б додатковий валовий продукт ми отримали? Очевидно, що це було б набагато більше, ніж 10 мільярдів доларів».

Те, що людина повністю зникла з радарів уряду, є вже симптомом України, вважає Кущ.

«Уряд не бачить людини в якості головного джерела зростання і не бачить її в якості головного бенефіціара цього зростання», — резюмував він.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись