• Чт. Ноя 26th, 2020

Реформування Укроборонпрому — Що чекає концерн, реформування чи ліквідація

Окт 19, 2020

Реформування Укроборонпрому - Що чекає концерн, реформування чи ліквідація

Фото: ukroboronprom.com.ua

Айварас Абромавічус покинув пост гендиректора «Укроборонпрому» (УОП), так і не завершивши процес реформування державного концерну. Хоча він і його команда посилено роблять вигляд, що звільнення було «плановим», але в реальності перестановки в керівництві УОП пов’язані з недоробками команди реформаторів, а також суперечностями, що виникли між керівництвом концерну, Кабміном і Радою національної безпеки. «Апостроф» з’ясовував, чого домігся Айварас Абромавічус за рік перебування на посаді генерального директора, а також справжні мотиви того, чому він написав заяву про відставку.

Зміна караулу

Про те, що генеральний директор «Укроборонпром» Айварас Абромавічус буде звільнений, стало зрозуміло ще навесні. Та й сам литовський політик не заперечував: скоро він покине насиджене місце. Інтрига зберігалася щодо того, хто стане його наступником. В результаті, повноцінного главу концерну так і не призначили. Виконуючим обов’язки керівника став Ігор Фоменко, колишній заступник гендиректора з бронетанкової, радіолокаційної та спеціальної техніки. Раніше Ігор Фоменко займав керівні посади в Луганському патронному заводі, Холдинговій компанії АвтоКрАЗ, Corum Group, а також ICDI Group.

Крім Фоменка на місце гендиректора розглядався інший заступник Абромавічуса з міжнародного співробітництва Михайло Морозов, а також співробітник Офісу президента Сергій Тихонов.

Призначити Ігоря Фоменка керівником без приставки «в.о.» Володимир Зеленський не зміг через так званий «казус Ситника». Глава держави не має конституційних повноважень на призначення генерального директора УОП, хоча його попередники це робили. Щоб в майбутньому не отримати розгляд в Конституційному суді з приводу призначення керівництва оборонного сектора, Банкова призначила Фоменка виконуючим обов’язки, зазначив у розмові з «Апострофом» глава експертної організації StateWatch Гліб Каневський.

«Фоменко — послідовник Абромавічуса, який разом з ним прийшов в» Укроборонпром «. Поки керівна команда в концерні працює по старому плану. Тихонов розглядався в числі кандидатів. Він мав хороші шанси, оскільки є працівником Офісу президента, але у нього немає досвіду управління стратегічними підприємствами. У президента зробили ставку на Фоменка. Він так і залишиться «в.о», бо в оточенні Зеленського вирішили перестрахуватися через історію з Артемом Ситником. Хоча, за моєю інсайдерською інформацією, Фоменко де-факто буде повноправним гендиректором, без обмежень», — сказав Гліб Каневський.

Айварс Абромавічус, незважаючи на стурбованість західного істеблішменту, наполягає, що нічого особливого не сталося, і глава держави просто задовольнив його заяву про відставку, написану ще влітку.

«Це запланована подія. Я майже три місяці про це говорив. Очікував цей указ президента трохи раніше… Зберігається спадкоємність в нашій команді, в нашій компанії. З самого початку я говорив це в минулому році, що я заходжу на цю посаду тільки на два чи три місяці. Але потім почався COVID-19, і дуже негарно було завершувати кар’єру в «Укроборонпромі» під час коронавірусу», — заявив Айварс Абромавічус в коментарі одному з українських телеканалів.

Втім, коронавірус залишився, а Абромавічус — пішов…

Реформування Укроборонпрому - Що чекає концерн, реформування чи ліквідація

Айварас Абромавічус Фото: facebook.com/aivaras.abromavicius

Операція — корпоратизація

Концерн «Укроборонпром» створив тодішній президент Віктор Янукович в 2010 році. Основний задумкою було сконцентрувати в одному «казані» всі грошові потоки від 134 оборонних підприємств. За роки існування концерн став символом корупції в державній системі.

Айварас Абромавічус заходив спочатку на пост голови наглядової ради УОП, а потім і керівника концерну саме з метою побороти цього корупційного монстра. Навесні поточного року команда реформаторів представила своє бачення перетворення концерну. Передбачалося його розділити на низку галузевих холдингів, а сам Укроборонпром — ліквідувати. Підлеглі Абромавічуса наполягали, що поточна модель існування УОП не забезпечувала ефективне управління більш ніж сотнею оборонних підприємств.

«В «Укроборонпромі» готуються до створення не менше 6 галузевих держкорпорацій, навколо яких буде консолідовано підприємства за принципом галузевої синергії компетенцій: ракетобудівної, авіаційної, авіаремонтної, бронетанкової, радарних і морських систем… Що стосується самого концерну, то в тому вигляді і в тій ролі, в якості якої він створювався, він точно припинить існування. Ми вважаємо, що «Укроборонпром» повинен бути ліквідований в результаті реформи», — говорив заступник гендиректора концерну і глава Офісу трансформації «Укроборонпрому» Роман Бондар.

Для завершення реформи необхідна була законодавча база. Керівництвом УОП був розроблений законопроект №3822 про корпоратизацію державних підприємств оборонної промисловості. Під корпоратизацією, відповідно до чинного указу президента, мається на увазі перехід державних компаній і підприємств в статус відкритих акціонерних товариств.

У Кабінеті міністрів і РНБО в цілому погодилися з тим, що «Укроборонпром» необхідно розділити на кілька холдингів, але наполягли, що плани з реформування необхідно суттєво доопрацювати з урахуванням потреб ЗСУ та сучасних світових тенденцій.

Бачачи, що реформи в оборонці забуксували, уряд вирішив перехопити ініціативу. Влітку було створено Міністерство стратегічних галузей промисловості, яке очолив віце-прем’єр Олег Уруський. Він відразу ж заявив, що УОП буде піддано істотній трансформації: його поділять на холдинги, а сама назва кане в Лету. Як наполягає віце-прем’єр, саме слово «Укроборонпром» стало токсичним.

Власне, основне протиріччя з командою Абромавічуса полягало саме в цьому: зберігати Укроборонпром як керуючу структуру чи ні. Литовець хотів правити всією структурою.

Реформування Укроборонпрому - Що чекає концерн, реформування чи ліквідація

«Укроборонпром» на IDEF-2019 Фото: ukroboronprom.com.ua

«Абромавічус зрозумів, що не впорався»

Експерти в оборонній промисловості, опитані «Апострофом», практично в один голос вказують на два плюси в діяльності Айвараса Абромавичуса на посаді гендиректора УОП.

По-перше, він зробив концерн більш прозорим і відкритим для професійної дискусії, що є однією з умов успішного реформування.

По-друге, його команда розробила законопроект з корпоратизації оборонного сектора, про який згадувалося вище. Документ застряг в парламенті і поки неясно, коли саме президентська мега-фракція ним займеться. Але на тлі бездіяльності та уявних реформ оборонки за Петра Порошенка, сам факт розробки такого законопроекту — вже крок уперед.

Наскільки тут заслуга особисто Айвараса Абромавичуса — питання. «Ідея трансформувати Укроборонпром в низку холдингів належить Роману Бондарю (заступник гендиректора УОП — «Апостроф»). Один з холдингів — «Радарні системи» — фактично вже створено, визначено основні напрямки роботи. У холдинг входить десять підприємств з розробки та ремонту різних РЛС. В роботі також спільний з Туреччиною проект по розробці на території України ударних безпілотних комплексів Bayraktar», — сказав «Апострофу» глава Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак.

Далі, на жаль, йдуть «жирні» мінуси, за які Айвараса Абромавичуса неодноразово критикували в професійному середовищі.

«Команда Абромавічуса зробила крок у бік створення законодавчої бази, але при цьому вони провалили роботу з нарощування експорту озброєнь і запороли низку важливих контрактів. Прихильники Абромавічуса кажуть, що пандемія COVID-19 завадила проводити зустрічі і підписувати контакти, але з боку все виглядає як банальне виправдання. Один з типових прикладів — провал домовленостей з Пакистаном з постачання двигунів для танків, розроблених ще за часів СРСР. Ми б могли зайняти цілу нішу, але угода так і не була підписана. Подібних епізодів за рік роботи було кілька», — розповіло «Апострофу» компетентне джерело в Кабміні.

«На жаль, з боку пана Абромавічуса мав місце популізм і нерозуміння того, з чим саме він має справу. Він сприймав «Укроборонпром» як якусь бізнес-структуру, а не як важливий елемент державної політики. Ще будучи головою наглядової ради УОП, він заявив, що необхідно змінити топ-100 керівників підприємств, підконтрольних концерну. Деякі експерти це сприйняли як диверсію. Вже на посаді генерального директора він говорив, що має намір збільшити експорт озброєнь до 2 млрд доларів. Для фахівців такі заяви означали, що він — людина, далека від оборонки. І його заяву про звільнення, було розцінено саме, як розуміння самим Абромавічусом, що він нічого вдалого в галузі зробити не зможе», — говорить Валентин Бадрак.

Поки все йде до того, що «Укроборонпром», якщо нардепи приймуть вищевказаний законопроект, буде реформовано, але як керуюча структура він збережеться. Нехай і під іншою назвою.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись