• Чт. Авг 5th, 2021

Санкції проти Фірташа — хто напоумив Банкову вдарити по олігарху

Июн 25, 2021

Санкції проти Фірташа - хто напоумив Банкову вдарити по олігарху

Фото:

Поки олігарх Дмитро Фірташ в Австрії бореться проти екстрадиції в США, в Україні по його бізнес-імперії, в яку входять титановий, азотний, газовий бізнес і ЗМІ, вирішила завдати удару Банкова. Президент Володимир Зеленський в четвер, 24 червня, своїм указом ввів в дію санкції РНБО від 18 червня . Одним з ключових «постраждалих» став Дмитро Фірташ. Про те, чому Банкова вирішила вдарити по цьому олігархові, і чому одним з головних замовників цієї атаки може бути його давній приятель Сергій Льовочкін, читайте в матеріалі «Апострофа».

За що взяли австрійського «полоненого»

18 липня Рада національної безпеки і оборони вирішила ввести максимальний комплект санкцій проти Фірташа. Не минуло й тижня, і президент Володимир Зеленський «освятив» рішення Радбезу власним указом. Фірташу, а також скандальному харківському бізнесмену Павлу Фуксу блокують активи, обмежать торговельні операції, повністю припиняється транзит ресурсів, польотів і перевезень по території України. Також їм заборонено виводити гроші за межі України, анулюються певні ліцензії та дозволи, вони не можуть брати участь в приватизації, оренді державного майна тощо. Обмеження діятимуть три роки.

Чому Банкова взялася саме за Фірташа? За словами секретаря РНБО Олексія Данилова, мова йде про участь олігарха в титановому бізнесі, зокрема, постачанні сировини, яка йде, за даними української розвідки і спецслужб, на військові підприємства Росії.

Серед іншого, олігарх був безпосереднім власником підприємства «Кримський титан», розташованого в окупованому Криму та перереєстрованого за російським законодавством в 2016 році. Наразі «Кримський титан» зареєстрований нібито на найближчий бізнес-оточення Фірташа, що по суті нічого не міняє в відношенні співробітництва олігарха з країною-агресором.

Якщо повернутися до історії на півтора десятка років тому, можна згадати, що Дмитро Фірташ став відомий громадськості в першу чергу як бенефіціар одіозної компанії «РосУкрЕнерго» і низки газових схем, пов’язаних з нею. Уже тоді Дмитра Васильовича почали пов’язувати не тільки з Кремлем в особі тодішнього голови ради директорів «Газпрому» Дмитра Медведєва, але і з найвідомішим пострадянським мафіозі Семеном Могилевичем.

З тих пір «газовий король» обзавівся безліччю активів в різних галузях, займаючи в них важливе, а то і панівне становище. Навіть після того, як Фірташ провів майже 7 років під домашнім арештом і потратився на суди (заставу за нього в 125 мільйонів доларів, до слова, заплатив російський олігарх Василь Анісімов), його активи вражають масштабом і розгалуженістю. У різноманітних рейтингах найбагатших українців він стабільно тримається в першій десятці, хоч уже й не у верхній її частині, як це було за часів Януковича.

Офіційно Фірташ є бенефіціаром і співвласником 100 різних компаній, а також засновником або керівником ще кількох благодійних фондів та некомерційних організацій.

«Багаторазовий» монополіст

Основою бізнес-імперії Фірташа є металургія. Ще до Революції Гідності Фірташ отримав повний цикл виробництва титану — від видобутку руди на Поліссі та в Дніпропетровській області до заводів-переробників — «Запорізького титано-магнієвого комбінату» і «Кримського титану». Однак після російської окупації Криму в 2014 році завод на півострові відрізали від сировини, а Іршанський і Вільногірський ГЗК повернули в державну власність, сформувавши з них «Об’єднану гірничо-хімічну компанію» (ОГХК). Втім, олігарх все одно продовжував впливати на цю структуру.

Тим більше, що в руках Фірташа залишилося три компанії-видобувача, що поставляли ільменітову руду, що містить титан, на кримський завод в обхід всіх санкцій та постанов Кабміну. Саме підприємство «Кримський титан» було перереєстровано за російським законодавством, але компанія живе і за українськими законами, користуючись пільгами кримської «вільної економічної зони», яку ввели після окупації. Тобто, український олігарх фактично озброював Москву, поставляючи їй незамінний в авіації і виробництві зброї метал.

Крім металургії Фірташу належать переважна більшість українських газопостачальних компаній (18 облгазів), які об’єднані під брендом «РГК». Ці компанії ведуть бази своїх абонентів, яким постачають газ. Дані про кожне домогосподарство зводяться в єдине ціле, виставляється норма споживання і сума до оплати. При цьому вони не зобов’язані показувати свої абонентські бази кому-небудь і можуть «малювати» там будь-які списки споживачів. Таким чином, за рахунок перекидання тих, хто споживає менше, в категорію споживають більше, і просто за рахунок «мертвих душ», завищуються обсяги газу для населення і занижуються обсяги газу, проданого промисловим споживачам за ринковою ціною.

Володіє «віденський в’язень» і групою найбільших хімічних підприємств, які входять в холдинг Ostchem. Це заводи з виробництва добрив «Азот» (Черкаси), «Концерн Стирол» (окупована Горлівка), «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», «Рівнеазот» і «Нітроферт» (Естонія).

У 2019 році Антимонопольний комітет України провів розслідування діяльності компаній Group DF, яка належить Фірташу, і виявив ознаки монопольного становища на ринку азотних мінеральних добрив. В АМКУ встановили, що підприємства Group DF купували газ для виробництва добрив у пов’язаних компаній, а потім перепродували його всередині групи, постійно піднімаючи ціну. Коли газ доходив власне до кінцевого заводу-виробника добрив, його ціна була істотно завищеною, що призводило до завищення вартості азотних добрив. Крім того, протягом 2017 року виробництво групи хімзаводів зупиняли через свідоме непроведення розрахунків за поставки газу, тобто зловживали монопольним становищем через штучне обмеження виробництва добрив.

Крім металургії, облгазів та хімпідприємств, Фірташ володіє ще і портом «Ніка-Тера» в Миколаєві, інвестиційною групою «Архі Строй», кількома великими агрофірмами. Але далеко не останню роль у всьому цьому «царстві» грає медіа-актив, яким олігарх володіє спільно з Сергієм Льовочкіним і вдовою засновника телеканалів Ігоря Плужникова Світланою — мова йде про групу телеканалів «Інтер», а також інформагентство «Українські новини».

Хто готовий поділити «імперію» Фірташа

Безумовно, багатства Фірташа цікавить його недругів, конкурентів і Банкову. Припущення про введення санкцій проти «віденського в’язня» звучали вже давно, каже політичний аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко.

«Владі зручно бити по Фірташу, у нього проблеми в США. Крім того, він явно вписується в розрекламовану деолігархізацію і боротьбу з корупцією. Мабуть, якийсь час Банкова намагалася реанімувати кримінальні справи по Фірташу щодо «Росукренерго» і банку «Надра», але невдало, — тому вирішили піти шляхом санкцій», — говорить Петренко.

Дещо по-іншому дивиться на ситуацію політичний експерт Віктор Небоженко. Він звертає увагу на те, що для президента Зеленського, який піде на другий президентський термін, важливо ослаблення або навіть відсутність конкурентів.

«Крім великих грошей, якихось реформ, хаотичних рухів Зеленському дуже важливий контроль… Він не вінницький, не одеський, не київський і не львівський. Він — скоріше зі сходу України, і йому дуже важливо, щоб там для нього були мінімальні конкуренти. А Фірташ, як ми знаємо, фінансує ОПЗЖ. І не треба забувати, що один з найбільш комунікативних олігархів це не вічно усміхнений Коломойський, а Ахметов, який знаходиться в виразно напружених відносинах з Фірташем. Тому проблеми Фірташа — це маленька перемога Ахметова», — каже Небоженко, додаючи, що якщо Фірташ зрозуміє, що від нього вимагають і зменшить фінансування ОПЗЖ, то на сході України відбудеться перерозподіл політичного впливу.

Тінь Льовочкіна

На думку політолога Петра Олещука, атака на знесиленого Фірташа — закономірна.

«Після санкцій проти Медведчука було питання, чи будуть чіпати більші фігури. Ніхто не буде заперечувати, що Фірташ — впливова фігура або, принаймні, ще недавно був досить значною. Разом з тим, він вже 7 років не в Україні і зараз не може протидіяти накладеним санкцій, тому вибір очевидний», — говорить Олещук.

Виникає питання — чому давні соратники Фірташа не можуть підставити плече опальному товаришеві? Питання в даному випадку риторичне. Як раніше писав «Апостроф», «газовики» вже давно не представляють із себе реальної монолітної структури. Більш того, як розповіли нашому виданню джерела, у кожного з основних представників даної фінансово-промислової групи давно є свої структури, які орієнтуються виключно на них.

«Наприклад, у Фірташа є різна нерухомість в Україні. І є свій «смотрящий» за всім цим майном. Йдеться про Дмитра Дронова, голову правління «Київоблгазу», — розповіло нам поінформоване джерело.

Що ж стосується Льовочкіна і Бойка, то вони давно грають в свою гру. Багато експертів припускають, що близький до Банкової останнім часом Сергій Льовочкін, який є давнім бізнес-партнером олігарха, доклав руку до санкцій проти нього, сподіваючись поживитися на руйнуванні бізнесів компаньйона. Втім, з цим згодні не всі.

Віктор Небоженко, наприклад, вважає, що удар по Фірташу — тенденція, яка свідчить про те, що Росія робить велике перезавантаження своєї агентури в Україні.

«Не забувайте, що Росія зараз дуже щільно займається перегрупуванням своєї «п’ятої колони» в Україні. Вона вводить туди свіжі талановиті особистості, активно впливає на Офіс президента і ще дуже багато робить. Тобто ті люди, які протягом 15 років представляли кремлівський напрямок — ті ж Фірташ, Льовочкін і всі, хто в ОПЗЖ — виявилися вкрай поганими політиками, хоча і непоганими бізнесменами. Скоріше, мова йде про якісь перебудови, просто ми ще не знаємо, яка насправді зараз у них дорожня карта. Зрозуміло, що все це відбувається не без участі Кремля. Так що тут не можна все зводити до відносин між Льовочкіним і Фірташем», — говорить Небоженко.

Утім, Ігор Петренко каже, що «рука Льовочкіна» в санкції проти Фірташа є, оскільки екс-глава Адміністрації президента Януковича зацікавлений в перехопленні частини впливу Фірташа в політиці.

«Безумовно, Льовочкін зацікавлений остаточно заволодіти «Інтером», витіснивши звідти Фірташа і підштовхнувши його в прірву. Але тут є ще один момент: Фірташ фінансує частину ОПЗЖ, так званих «газовиків». Коли це фінансування припиниться, Льовочкін може запропонувати Банковій взяти проект на утримання як контрольовану опозицію, незважаючи на те, що рейтинги партії на південному сході зараз падають», — говорить Петренко.

Лондонські друзі не допоможуть?

Практично відразу після того, як стало відомо про санкції проти Фірташа, в британських ЗМІ з’явилася інформація, що свої зусилля по «відбілюванню» олігарха можуть активізувати його друзі по бізнесу, колишні топ-менеджери, які працювали в структурах олігарха, які займають досить високе положення в британській політиці і іерарахіі. Втім, експерти ставляться до таких потуг досить скептично.

«Можливо, лобісти Фірташа спробують робити наголос на те, що санкції, мовляв, є позасудовою розправою, але на тлі його переслідування з боку США це явно буде виглядати не дуже переконливо. Швидше, ці люди спробують заробити на Фірташу, а не реально щось зробити для захисту його іміджу, скасування санкцій тощо», — говорить Ігор Петренко.

Згоден з ним і Олещук, який звертає увагу на те, що лобістам важливий не тільки імідж Фірташа, а й їх власний.

«До Фірташа і так є конкретні кримінальні претензії США, і це базисна сторона його нинішнього міжнародного іміджу. Тобто, навряд чи хтось буде наполегливо і відкрито захищати інтереси олігарха, бо це може бути чревато для іміджу самих захисників олігарха», — каже експерт.

Дещо по-іншому дивиться на потенціал лондонських захисників Фірташа Віктор Небоженко. Він вважає, що друзі олігарха з Туманного Альбіону можуть навіть переоформити деякі його активи на себе.

«У гібридній війні працюють всі фактори. Цілком можливо, що крім мафіозних структур і спецслужб Росії, хтось із Лондона досить зацікавлений у допомозі Фірташу. Так, він дружив з дуже багатьма британськими політиками. Коли у тебе такі великі доходи і можливості — дружити із західними політиками дуже легко. Ну і нарешті, йде ж боротьба між Штатами і Кремлем за титановий бізнес Фірташа. Звичайно ж, він встигне переписати титан на своїх лондонських друзів, але тоді він не потрапить ні в руки Кремля, ні в руки українців. Тут йде складна гра», — говорить Небоженко.

Як би там не було, санкції вже вдарили по бізнесу колишнього «газово-хімічного короля», вже найближчим часом вони можуть зупинити всю його операційну діяльність. Тим часом колишні партнери по великій політиці почнуть «рвати» Фірташа, і протиставити їм «віденському в’язневі» буде вже нічого.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись