• Вт. Июл 6th, 2021

Сі Бриз 2021 — Чи нападе Росія на українські кораблі в Чорному морі

Июл 6, 2021

Сі Бриз 2021 - Чи нападе Росія на українські кораблі в Чорному морі

Sea Breeze 2021 Фото: facebook.com/SeaBreezeexercise

У Чорному морі триває активна морська фаза міжнародних навчань Sea Breeze 2021 (Сі Бриз 2021) за участю України, США та інших країн-членів та партнерів НАТО. Це найбільш масштабні маневри за всю історію їх проведення. У відповідь на небувалу концентрацію військово-морських сил потенційного противника в Чорному морі, Росія підняла в повітря практично всі літаки і вивела в море майже всі кораблі ЧФ РФ. У цій ситуації зростає ризик провокації, яка цілком може перерости в збройне зіткнення. Тим більше, що подібна провокація вже була здійснена російськими силами щодо британського есмінця Defender, який слідував поблизу Криму, в водах, які Росія незаконно вважає «своїми». «Апостроф» розбирався — чи можливе реальне бойове зіткнення в Чорному морі і, якщо так, то за яких умов.

У зоні особливої уваги

З 28 червня по 10 липня в Україні проходять щорічні багатонаціональні навчання Сі Бриз 2021, які охоплюють значний регіон півдня України: Одесу, Очаків, Дністровський лиман, Кінбурнську косу, острова Зміїний та Первомайський, дельту річки Дунай. Навчання Сі Бриз 2021 є наймасштабнішими за всю історію їх проведення. У них беруть участь 32 країни, близько 5000 військових, 32 кораблі, 40 літаків, 18 груп наземного та морського спецназу з України, а також країн членів та партнерів НАТО, включаючи США.

У відповідь на таку концентрацію сил в Чорному морі, Росія привела в готовність практично всі свої сили в регіоні. Російські військові влаштували маневри своєї авіації. У небо підняли багатоцільові винищувачі Су-30СМ, фронтові бомбардувальники Су-24М, винищувачі-бомбардувальники Су-34 та винищувачі-перехоплювачі Су-27. Міноборони РФ повідомило, що загалом навчальні завдання виконували більше 10 літаків зі складу Морської авіації і ППО Чорноморського флоту, а також авіації ППО РФ. Крім цього, в море вийшли практично всі сили Чорноморського флоту РФ. З квітня в Чорному морі знаходяться також кораблі Балтійського та Північного флотів РФ. У такій ситуації Україна не виключає провокацій з боку Росії, повідомляє командувач ВМСУ контр-адмірал Олексій Неіжпапа.

З цим висновком погоджується і співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

«Слід враховувати ту войовничу риторику, яка присутня зараз на найвищому рівні. Чого лише варті слова Володимира Путіна, мовляв, якщо російські військові потопили б британський есмінець Defender, то їм би за це нічого не було. А тепер уявімо собі ситуацію, яка не є такою вже гіпотетичною як декому здається. Є такий термін «стратегічний сержант» або «стратегічний капрал». Це коли пілот літака, який здійснює проліт, або дехто з екіпажу корабля, який знаходиться поблизу в готовності до бою, захоче проявити героїзм і справді вистрілити по противнику, наприклад, по кораблю НАТО. Ця ситуація є доволі реалістичною. Якщо ми вже говоримо про можливий реальний обстріл або атаку корабля з країни-члена НАТО, то на даний момент, це швидше за все треба розглядати в контексті непередбаченого інциденту або ж ексцесу виконавця», — повідомив «Апострофу» експерт.

У той же час експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко вважає, що Росія обов’язково спробує влаштувати провокацію щодо кораблів країн-учасників навчань.

«Не варто думати, що для цих провокацій потрібен якийсь конкретний формальний привід. Росія переслідує, як мінімум, дві мети. По-перше, там всіляко прагнуть продемонструвати Заходу, що є господарями на Чорному морі і свідомо йдуть на підвищення ставок, сподіваючись на те, що противники, в даному випадку, НАТО, дадуть слабину. Поведінка Росії — це поведінка гопника, який сподівається досягти своєї мети залякуванням, ніж реальними діями. По-друге, для російського керівництва важливим є і внутрішній ефект. Піддані російського президента повинні постійно усвідомлювати, що Росія оточена ворогами, що Росія готова дати відсіч, що нинішнє беззмінне керівництво Росії — найефективніше, тощо. Кращою підмогою в цьому є необхідна телевізійна картинка», — повідомляє експерт. При цьому він зазначає, що рішуче погіршення відносин із Заходом навряд чи входить в плани російського керівництва.

Втім, багато що залежить від того, чий корабель буде обстріляний першим.

Чий корабель наважиться атакувати Росія?

За словами Олексія Мельника, у випадку з кораблями ВМС України або Держприкордонслужби, у Путіна практично немає стримуючих факторів, особливо після інциденту, який стався 25 листопада 2018 року та за відсутності адекватної реакції на нього.

«У цьому плані у Росії ніяких бар’єрів немає. Тут міжнародне право не є перешкодою для Путіна. Але у випадку з кораблями країн-членів НАТО або навіть неукраїнськими кораблями, думаю, що Кремль, швидше за все, обмежиться риторикою або демонстративними діями, як-то проліт літаків поблизу корабля, небезпечне маневрування, тощо. Адже те, що Росія продемонструвала як попереджувальну стрільбу по британському есмінцю Defender, було зроблено з великим запасом, щоб не допустити інциденту. Ось таким може бути приклад демонстративних дій, які можуть бути з боку Росії «, — пояснив експерт.

Але в разі атаки українського корабля, не варто розраховувати на те, що партнери по НАТО «впишуться». Адже Україна не має союзників. Про це нагадує заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.

«У нас немає жодної країни яка є нашим союзником. Союзники — це країни, які несуть відповідальність один за одного. Наприклад, Азербайджан і Туреччина підписували військовий договір, в якому є пункт про взаємну оборону. Але в нашому випадку, якщо трапиться напад на український корабель, в принципі, ніхто не зобов’язаний нас захищати. Далі вже можливі варіанти — наскільки емоційною буде ситуація, якими будуть політичні рішення, тощо. Найбільш ймовірно, що в прямій збройний контакт з російськими збройними силами ніхто не наважиться вступати, якщо, звичайно, не будуть пошкоджені кораблі будь-якої держави-члена НАТО. Тому Україні варто сподіватися тільки на себе. Необхідно пам’ятати інцидент 25 листопада 2018 року, коли жодна країна НАТО або сам Альянс, як організація, не вжили конкретних заходів після захоплення українських кораблів російськими ВМС. Було велике занепокоєння, але конкретних кроків не було «, — попереджає експерт.

За словами Михайла Самуся, все ж є варіант, при якому росіяни могли б атакувати корабель країни-члена НАТО. Це можливо щодо корабля тієї країни, яка не готова до прямого протистояння з Росією.

«На мій погляд, Великобританія готова до військового конфлікту з Росією, особливо на морі. Але чи готова до цього, наприклад, нідерландська еліта? Не знаю. Тому можливо Росія зважиться на якийсь силовий конфлікт з кораблями тих країн, чия політична еліта, на думку Кремля, не наважиться направити запит до союзників по НАТО щодо застосування 5-ї статті Вашингтонського договору (стаття, що запускає механізми колективної безпеки Альянсу, — «Апостроф»). Тому що п’ята стаття не активується автоматично, вона застосовується за запитом країни, яка вважає, що проти неї здійснюється військова агресія. Наприклад, Чехія, після вибухів на складах під Врбетіце, незважаючи на докази очевидної військової агресії з боку Росії, не подала запит в НАТО для активації 5-й статті. Тому що чеська еліта з різних причин вирішила знизити градус протистояння. На цьому росіяни і можуть зіграти в разі силового впливу на корабель країни-члена НАТО», — повідомив експерт.

За словами експерта Олексія Мельника, якщо в ході навчань відбудеться ескалація та почнуться бойові дії, то можливі різні варіанти розвитку подій. «В кращому разі негайно буде встановлено зв’язок по гарячій лінії між військово-політичними лідерами або вищим політичним керівництвом двох сторін, і зроблена спроба уникнути подальшої ескалації. Але при сьогоднішньому рівні довіри, або скоріше недовіри, а також доволі обмеженому виборі каналів комунікації, існує ймовірність того, що це переросте в конфлікт, не те щоб світового масштабу, але з реальними жертвами. Це вимагатиме набагато більше зусиль для його деескалації. І на сьогоднішній день така ймовірність є доволі високою», — підсумував експерт.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись