• Ср. Фев 17th, 2021

Відставка Ситника — чому у Зеленського вирішили прибрати директора НАБУ

Фев 17, 2021

Відставка Ситника - чому у Зеленського вирішили прибрати директора НАБУ

Артем Ситник Фото: facebook.com/nabu.gov.ua

Млява епопея зі звільненням Артема Ситника з посади директора НАБУ отримала раптове прискорення. У понеділок, 15 лютого, Кабінет міністрів підтримав законопроект, який у разі його ухвалення автоматично позбавить директора НАБУ крісла. А вже наступного дня він був зареєстрований у Верховній Раді. Чи справді Ситника прибирають з посади, хто може зайняти його місце і чому ця довгограюча історія отримала продовження саме зараз — читайте в матеріалі «Апострофа».

НАБУ хочуть підпорядкувати Кабміну

Боротьба за контроль за Національним антикорупційним бюро триває не один рік. Спроби прибрати директора НАБУ Артема Ситника робилися під час президентства Петра Порошенка. Законопроекти про його звільнення з’являлися і після того, як главою держави став Володимир Зеленський. Однак все закінчувалося невдачами. Не в останню чергу, через позицію так званих «донорів» — США і Євросоюзу — Ситника не чіпали. Новий поворот в історії почався у вересні минулого року, коли Конституційний суд визнав призначення Ситника незаконним. Але і тоді посаду він не втратив. Тоді в Євросоюзі оперативно нагадали Україні, що без незалежного НАБУ не буде ані безвізового режиму, ані подальших траншів від МВФ. Було зрозуміло, що просто так Ситника не здадуть.

Патова ситуація з «недозвільненим» директором НАБУ тягнулася ще майже півроку, поки Кабмін не зібрався на засідання в понеділок, що вже свідчить про поспіх, оскільки зазвичай засідання уряду проходять по середах. На позачерговому засіданні міністри затвердили новий законопроект про зміну статусу НАБУ та процедуру обрання його голови. Наступного дня в ЗМІ з’явився текст законопроекту, який на той момент вже потрапив на розгляд до профільного комітету Верховної Ради.

З нього випливає, що в разі ухвалення законопроекту НАБУ перестане бути «державним правоохоронним органом», а замість цього трансформується в «центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом», який буде підпорядковуватися Кабміну.

Як сказано в законопроекті, з моменту його прийняття виконуючим обов’язки директора стає його нинішній перший заступник, що означає автоматичне звільнення Ситника. Вибирати нового директора буде комісія з дев’яти осіб: трьох осіб туди направляє Рада нацбезпеки і оборони. А ще шість чоловік вибирає уряд — половину самостійно, а решту трійку з кандидатур, які запропонують «донори, які надавали Україні технічну допомогу в боротьбі з корупцією». Таким чином західним партнерам хоч і залишають можливість впливати на прийняття рішень по новому директору, але останнє — і найвагоміше — слово залишається за українською владою.

«Є версії, що це пов’язано з якимись діями Ситника, з тим же розслідуванням по вакцинам (на початку лютого НАБУ відкрило провадження за фактом завищених цін під час закупівлі вакцин від коронавірусу, що є болючим іміджевим ударом по президенту, — «Апостроф»). Але при цьому ніхто ж не відміняв рішення Конституційного суду по ньому, тому необхідно приймати рішення, яке цю ситуацію якось врегулює. У Кабміні пояснюють це тим, що питання — складне і потрібен був час на консультації і розробку відповідної норми. Кому вірити — кожен вибирає для себе. Але особисто я бачу, що з точки зору законодавства — рішення обґрунтоване. Рішення КСУ скасувати не можна і його потрібно виконати», — зазначив у розмові з виданням політичний експерт Петро Олещук.

Утім, навряд чи варто очікувати, що Ситника звільнять швидко. Законопроект має бути розглянутий на засіданні правоохоронного комітету, після чого може бути переданий в зал для голосування. «Апостроф» зв’язався з народним депутатом від «Слуги народу», членом комітета з питань правоохоронної діяльності Артемом Дмитруком.

Відставка Ситника - чому у Зеленського вирішили прибрати директора НАБУ

Артем Дмитрук Фото: УНІАН

«Щодо засідання комітету інформації поки що немає. Дійсно, 15 лютого до Верховної Ради України від Кабінету Міністрів України надійшов законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо приведення статусу НАБУ відповідно до вимог Конституції України (реєстр. №5070). Однак до теперішнього часу сам текст законопроекту на сайті Верховної Ради відсутній і відповідати на питання можна буде лише після ознайомлення і аналізу даного законопроекту. Що зараз, на жаль, неможливо зробити через об’єктивні причини», — пояснив нардеп.

«Процедура ухвалення законопроекту — є тривалою. І за цей період може багато чого змінитися і в самому законопроекті. Як перед першим читанням, так і перед другим», — додав Дмитрук.

Малюська всадив ножа Ситнику

Діяльність директора НАБУ важко назвати успішною. Досить сказати, що на утримання бюро щорічно виділяється до одного мільярда гривень, а повертається назад лише по кілька десятків мільйонів. До того ж за п’ять років діяльності бюро не вдалося посадити за ґрати жодного серйозного «клієнта». Зрозуміло, у Ситника захищаються, публікуючи цифри про запобігання розкрадань на сотні мільйонів — однак враження це не справляє. До того ж детективи НАБУ часто потрапляють в безглузді історії, як це було з головою Окружного адміністративного суду Павлом Вовком, якого не могли відшукати і доставити в суд для обрання запобіжного заходу. Також сам Ситник примудрився стати «офіційним» корупціонером — відповідні вердикти про «безкоштовний відпочинок» директора НАБУ в Рівненській області за рахунок місцевого бізнесмена були ухвалені судами двох інстанцій ще в 2019 році.

Утім, незважаючи на всі проколи, Ситник дійсно не влаштовує відразу кілька потужних груп впливу. Перша серед них — Офіс президента, де не приховують бажання бачити в якості наступного керівника НАБУ лояльного персонажа. Не додає симпатій до Ситнику і те, що за останній час НАБУ відкрило відразу дві справи, які зачіпають представників влади — проти заступника глави ОП Олега Татарова і глави МОЗ Максима Степанова, якого підозрюють в закупівлі вакцин від коронавірусу за завищеними цінами.

У зв’язку з цим примітний ще один момент. За словами глави Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, правку про звільнення Ситника подав усно подав один з міністрів. Його імені він не назвав. Можна було подумати, що це була ініціатива глави МВС Арсена Авакова, у якого теж є причини не любити Ситника після скандальної справи з рюкзаками, однак він в ті дні якраз перебував в ОАЕ разом з президентом. Був мотив «обнулити» Ситника і у Степанова.

Судячи з усього, з такою пропозицією виступив міністр юстиції Денис Малюська. Він уже пояснив це рішення в стилі «нічого особистого, тільки бізнес». «Особисто я прекрасно ставлюся до Артема Ситника. Він продемонстрував стійкість і професіоналізм, яким багато хто може тільки позаздрити. Але, як відомо, політика — мистецтво можливого. І якщо привести до ладу статус НАБУ як інститута можна тільки шляхом скорочення терміну роботи Артема — таку опцію теж не варто відкидати», — заявив міністр.

Відставка Ситника - чому у Зеленського вирішили прибрати директора НАБУ

Фото: facebook.com/nabu.gov.ua

Чи означає, що Ситник гарантовано піде? Насправді ні.

«Невдоволення діями наших антикорупційних органів перейшло до Зеленського з часів Порошенка. Природно, ключові гравці зацікавлені в тому, щоб керівництво цих органів підвісити і на них можна було впливати. Потрібно домогтися того, щоб керівники цих органів розуміли, що їх можна швидко звільнити. Прибирати Ситника — нарватися на проблеми з західними партнерами, які вимагають зберегти незалежність НАБУ та чинне керівництво. Набагато простіше підвісити Ситника і зробити більш договороздатним», — сказав в коментарі «Апострофу» політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування» Діалог «Андрій Миселюк.

Ким можуть замінити Ситника?

До того ж є ще одна проблема — знайти хорошу заміну Ситнику, яка влаштувала б і Банкову, і західних партнерів, які нерівно дихають до НАБУ. Пошук підходящої кандидатури на пост директора бюро — завдання дуже непросте. Відповідний кандидат повинен не тільки володіти потрібною кваліфікацією, але й влаштувати партнерів України на Заході, які до останнього трималися за Ситника, бачачи в ньому одну з головних «антикорупційних» реформ.

Утім, назвати його незамінним теж не можна. Найпростіший варіант — нинішній перший заступник директора НАБУ Гізо Углава. Однак, як повідомило «Апострофу» інформоване джерело, він не є першим кандидатом. І взагалі далеко не факт, що наступним директором НАБУ буде один з нинішніх керівників.

«На посаду директора розглядається один із заступників, але скоріше не Углава, тому що він надто токсичний. Є варіанти з кандидатами, які мали досвід роботи в силових структурах, в тому числі в ГПУ, СБУ та розвідці. У Зеленського шукають компромісний варіант — щоб кандидат, з одного боку, був слухняним, а з іншого боку, викликав симпатію на Заході», — повідомили виданню.

Однак у разі звільнення Ситника до конкурсу виконуючим обов’язки директора стане саме перший заступник Углава — це прописано в тексті законопроекту, що потрапив у ЗМІ.

«Справа в тому, що Углава і Ситник — дві обувки однієї пари. Вони приблизно однаково діють і показали, що є командою. Тому така заміна ніяких проблем для наших можновладців не вирішить», — вважає політолог Андрій Миселюк.

Ясна річ, що в нинішніх реаліях сама процедура проведення конкурсу на посаду нового глави НАБУ — чиста формальність. Потрібна кандидатура, яку кулуарно виберуть Київ, Брюссель і Вашингтон, фактично без будь-яких затримок зможе зайняти крісло Ситника. І не виключено, що законопроект в Раді не братимуть, поки питання наступника не буде врегульовано.

«Можливо, це буде навіть не широко відома на даний момент фігура. Поки що питання про відставку Ситника не є чимось реалізованим. Що ж стосується Заходу, то ми пам’ятаємо, що була досить жорстка реакція, коли минулого разу його намагалися зняти. Негативна реакція може бути, але особисто не думаю, що для них важлива фігура самого Ситника і вони будуть за нього битися. Питання в тому, як забезпечити прозору процедуру призначення директора НАБУ. Якщо буде проведений конкурс, надані гарантії незалежності НАБУ, то я не думаю , що вони будуть робити велику трагедію через його відставку. Думаю знайдеться гідний наступник. Можливо, навіть з тих, хто його зараз захищає», — спрогнозував політолог Петро Олещук.

Але навряд чи вся ця історія обійдеться без скандалів: не варто забувати про лобі Ситника за океаном, в тому числі і в американському посольстві в Києві. А також групи громадських активістів, яка отримує кошти з іноземних приватних фондів, і пов’язують з Ситником свій особистий добробут. Втім, як бачимо, поки що публічної реакції від американських і європейських дипломатів немає. Мовчить і МВФ, який робить ув’язку між наданням кредитів і роботою антикорупційних органів. Втім, як уже раніше писав «Апостроф», Міжнародний валютний фонд призупиняє співпрацю з Україною, і Київ, можливо, розцінив це як сатисфакцію для початку відставки Ситника. Але чи буде справа доведена до кінця? Відповіді на це питання поки немає.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись