• Вт. Янв 19th, 2021

Війна на Донбасі — чи має Зеленський план Б

Дек 9, 2020

Війна на Донбасі - чи має Зеленський план Б

Володимир Зеленський Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

9 грудня виповнюється рівно рік із зустрічі президента України Володимира Зеленського з Володимиром Путіним в рамках Нормандського формату в Парижі. В цей же день український президент цілком недвозначно заявив про те, що дає переговорам в Мінському і Нормандському формату рівно рік: мовляв, якщо прогресу не буде, то переходимо до плану «Б». За цей час процес так і не зрушився з мертвої точки. Швидше навіть навпаки, тимчасовий рух на зустрічних курсах змінився глибокою стагнацією, яка все сильніше нагадує часи Петра Порошенка. «Апостроф» згадує, що сталося з переговорами по Донбасу за ці 365 днів і розповідає, як можуть розвиватися події надалі.

Час надій і очікувань

Як відомо, під час минулорічних президентських виборів від Володимира Зеленського чекали прориву в двох напрямках — боротьбі з корупцією і в переговорах про мир на Донбасі. Поки що не виходить ні з тим, ні з іншим. Хоча спочатку здавалося, що у вирішенні конфлікту на сході України нарешті намічається прогрес.

Рік тому, коли Зеленський полетів до Парижа на зустріч з Путіним, у багатьох очікування перемішувалися зі страхом. Оскільки кожен розумів, що за столом на українського президента буде тиснути опонент, за спиною у якого десятки подібних переговорів. Втім, цього не сталося. Зеленський провів ту зустріч цілком успішно і заслужив, в основному, позитивну реакцію — як з боку інших глав держав, так і громадськості. У опонентів всередині України приводів розігнати «зраду» теж не знайшлося, оскільки на підсумковій прес-конференції президент виступив з цілком чіткою заявою про те, що Київ не збирається переступати «червоні лінії».

Водночас була досягнута низка домовленостей, включаючи великий обмін полоненими, який відбувся вже за кілька тижнів під самий Новий рік. Приліт літака з 81 звільненим українцем, а також згода «Газпрому» виплатити Україні $ 3 млрд за рішенням Стокгольмського арбітражу були останніми позитивними епізодами, які говорили б про помітне просування в стосунках з Росією.

«Я б цей рік оцінив так, що у нас ні миру, ні війни. Можливо, Зеленський і його команда мали на меті досягти миру, але мені здається, що у них немає чіткого розуміння і цілепокладання, як цього досягти. На мій погляд, вони намагаються пройти «між крапельок», сподіваючись на українське «якось воно буде», — сказав в коментарі «Апострофу» політолог Микита Трачук.

«Зради» немає, але чи є перемоги?

Відразу після Нового року і для Росії, і для України на перше місце вийшла боротьба з епідемією COVID. Зустрічі ТКГ проходили рідко і лише по відеозв’язку без натяку на прогрес. Складалося враження, що Москва різко втратила інтерес до бесіди, нібито розчарувавшись в співрозмовниках.

Влітку на Банковій намагалися переконати всіх, що вже восени може відбутися нова зустріч Зеленського і Путіна, але в Кремлі відреагували максимально прохолодно. Не сталося і нових обмінів полоненими, хоча Офіс Зеленського дуже розраховував на це перед місцевими виборами — російська сторона прекрасно все розуміла і не збиралася йти на поступки.

На переговори накладалася метушня в складі української делегації ТКГ. Спочатку в неї включили цілу групу нових учасників, які повинні були представляти ОРДЛО на переговорах. В кінці липня відбулася зміна глави ТКГ — Леонід Кучма пішов за власним бажанням, а на його місце встав ще один екс-президент Леонід Кравчук, який привів за собою колишнього прем’єр-міністра Вітольда Фокіна. Той пропрацював близько місяця і пішов під акомпанемент нескінченних скандалів через свої погляди на вирішення конфлікту.

Війна на Донбасі - чи має Зеленський план Б

Леонід Кучма і Володимир Зеленський Фото: president.gov.ua

Усі ці перестановки супроводжувалися ультиматумом Росії, яка вимагала від України змінити постанову про проведення місцевих виборів, щоб ті проводилися також на території ОРДЛО. Парламент на це так і не пішов, що теж позначилося на переговорах.

У цілому можна сказати, що побоювання скептиків про те, що «Зеленський здасть Україну» не справдилися, але і надії оптимістів на швидке розв’язання конфлікту — теж. Втім, опитані «Апострофом» експерти сходяться в тому, що повноцінного вирішення конфлікту очікувати було б наївно, а досягнуте перемир’я, яке все ж привело до різкого зниження обстрілів і жертв на Донбасі, це вже суттєвий успіх.

«Я і рік тому вважав, що ми не можемо розраховувати на мир. У кращому випадку на перемир’я. І ці очікування виправдалися. Можу також сказати, що в другій половині року дії української сторони виглядали більш спритними, ніж в першій, коли переговори велися більш активно. Що показово, багато хто поквапився поховати Нормандський формат, але розмова Путіна і Меркель (відбулася в понеділок, 7 грудня, — «Апостроф»), які підтвердили прихильність «Нормандського» формату, кажуть, що зусилля української сторони не пропали дарма. Ми можемо розраховувати, що безпрецедентно довге перемир’я триватиме. Все ж інтенсивність бойових дій знизилася, і немає того, що було буквально кілька років тому, коли мало не кожен день з’являлися якісь трагічні новини з фронту», — зазначив у розмові з «Апострофом» керівник аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.

Показово, що початковий скепсис з боку опозиції, яка говорила про те, що перемир’я «від» Зеленського призведе до ще більшої кількості загиблих на фронті і здачі територій, «здулося»: зараз навіть найбільш войовничі депутати з «Європейської солідарності» намагаються не згадувати про ситуацію на фронті.

«Позитив, який я б міг відзначити — це те, що вдалося не допустити загострення. І вдалося не допустити провокацій і погроз для зриву перемир’я. Воно так-сяк діє. Хоча мені здається, що президент говорить не зовсім правду, коли стверджує, що зовсім не стріляють — обстріли і загиблі все ж є, але їх значно менше, ніж в минулі перемир’я. У цьому однозначно — позитив. Єдине, що цю ситуацію треба якось пролонгувати. Можливо, навіть перехоплювати ініціативу. Україна цього не робить, а тим часом з боку РФ і «Л/ДНР» звучать все більш жорсткі заяви. На мій погляд, в подальшому цей сценарій буде розвиватися не кращим чином», — прогнозує експерт Микита Трачук.

Так що там з планом «Б»?

Рік пройшов, а це значить, що Володимиру Зеленському пора відповідати за сказані ним слова: чи вважає він, що в останній рік «Мінськ» дав хоч якісь плоди? Куди ми рухаємося і як Україна збирається виходити з патової ситуації? Що він мав на увазі під тим самим планом «Б», про який так впевнено говорив в Парижі?

Війна на Донбасі - чи має Зеленський план Б

Володимир Зеленський, Еммануель Макрон і Володимир Путін в Парижі Фото: Getty images


Як розповів нашому виданню журналіст і представник України в робочій групі з політичних питань ТКГ в Мінську Сергій Гармаш, «на столі» у Зеленського є п’ять планів, один з яких може бути застосований у конкретній ситуації.

«Є РНБО, яка рік тому затвердила п’ять планів. Вони не мають черговості, вони всі паралельні. Це п’ять варіантів розвитку подій, один з яких буде застосований в конкретній ситуації. Коли складеться якась така геополітична ситуація, то можливе застосування одного з таких планів. Зараз президент буде вирішувати, як реагувати на те, що Росія не виконала свої зобов’язання в «Нормандській четвірці», — сказав Гармаш.

При цьому, за словами радника з інформаційної політики в ТКГ Олексія Арестовича, планом «Б» може бути введення миротворчого контингенту на Донбас. Втім, можуть бути й інші рішення.

«Розглядається залучення від поліцейських до миротворчих місій різного формату. Це один з варіантів», — сказав Арестович «Апострофу».

При цьому називається і цілком конкретний термін застосування цього плану — початок 2021 року. Зокрема, про те, що зараз на Банковій триває підготовка до плану «Б», на днях заявив глава української делегації в ТКГ, перший президент України Леонід Кравчук. Нібито до цього часу Зеленський та його Офіс повинні остаточно визначитися з тим, як діяти далі.

«План «Б» — це, очевидно, якась миротворча місія. Думаю, що мова йде про це. Але поки можемо говорити про це лише як про гіпотетичний варіант. З урахуванням того, що і Меркель заявила свою позицію, і Путін теж, то «Нормандський» формат ще не вичерпаний. Принаймні в рамках цього формату цілком можливі подальші кроки: продовження розведення військ, розмінування територій тощо. Ставити на ньому точку передчасно», — вважає політолог Андрій Золотарьов.

«Що стосується плану «Б», то їх з’являється по десять штук на тиждень. Введення миротворців? Це — фантастика. Кого ми туди покличемо? Білорусів ми туди вже покликати не можемо чи ми російських миротворців хочемо туди пустити? Це все не працює. Потрібні нові механізми, на які Росія не піде, тому що вони тримаються за «Мінськ». А українська влада хоче миру, але не на таких умовах. Тому ймовірність загострення конфлікту я розцінюю як вкрай низьку, але те, що будуть провокації, обстріли, робота ДРГ — цього всього варто очікувати «, — спрогнозував політолог Трачук.

Як би там не було, але головне завдання Зеленського на наступний рік — це знайти вихід з глухого кута. У всякому разі, якщо він хоче увійти в історію України як президент, який закінчив війну і, тим паче, якщо хоче переобратися на другий термін. У будь-якому іншому випадку його рейтинг буде продовжувати котитися вниз і до моменту наступних президентських виборів висуватися вже не буде сенсу. Щоправда, є один останній — і найголовніший — нюанс: війну треба закінчити на таких умовах, щоб це сприйняло українське суспільство. Чи можливо це в принципі? Поки що такого плану не озвучив не лише президент, але й жоден політик в Україні взагалі…

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись