• Пн. Авг 30th, 2021

Зброя України — як йде реформа ОПК і яке озброєння отримає армія

Авг 30, 2021

Зброя України - як йде реформа ОПК і яке озброєння отримає армія

Фото: Віталій Носач / daily.rbc.ua

В Україні на осінь 2021 року заплановані державні випробування ракетної системи з використанням ракети «Вільха-М» із збільшеною, до 120-130 км, дальністю дії. Про те, як відбувається формування вітчизняного ракетного щита, як виконується Державне оборонне замовлення (ДОЗ), з ким співпрацює Україна у військово-технічній сфері, «Апострофу» розповів віце-прем’єр — міністр з питань стратегічних галузей промисловості ОЛЕГ УРУСЬКИЙ.

Читайте також: «Барсук» і «Лис» на варті Батьківщини: що може запропонувати українська оборонка

— Олеже Семеновичу, нещодавно була ухвалена Стратегія розвитку ОПК, яку розробляло і за реалізацію якої є відповідальним Ваше Міністерство. Які її основні пріоритети та чи почала вона вже виконуватися?

— Так, Уряд навесні 2021 року затвердив Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) України, у червні вона була розглянута та схвалена на засіданні РНБО, а 20 серпня — затверджена Указом Президента. В документі сформовано пріоритети і цілі розвитку оборонної промисловості з урахуванням актуальних загроз. Головними пріоритетами визначено: технічне переоснащення науково-виробничої бази та проведення модернізації підприємств, впровадження новітніх технологій, створення сучасних виробничих потужностей. При цьому акцент зроблений на розробку та виробництво АСУ, ракетно-космічної техніки, засобів РЕБ, екіпірування «солдата майбутнього» та роботизованих платформ різного базування. Окрім того, наголошено на створенні боєприпасної галузі — починаючи від патронів і закінчуючи боєприпасами великого калібру.

Після прийняття Закону України №3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» ми впритул підійшли до заходів, пов’язаних з реформою державного сектору підприємств ОПК України. Втім, робота вже тривала і до цього. Ще в кінці минулого року близько двох десятків підприємств зі складу ДК «Укроборонпром», які втратили зв’язок з оборонкою, були передані ФДМ. У співпраці з «Укроборонпромом» опрацьована концепція реформування ОПК, яка передбачає створення двох галузевих холдингів «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи України». Зовсім недавно вийшло розпорядження Уряду щодо корпоратизації Павлоградського хімзаводу, який увійде до одного з вище зазначених галузевих холдингів. Крім того, ДКАУ також розпочало корпоратизацію власних підприємств. Тобто процес іде.

Зараз ми фіналізуємо ухвалення Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки та Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки. На черзі Концепція Державної цільової оборонної програми з реалізації в інтересах сектору безпеки і оборони України проєктів з виконання наукових досліджень і розробок нових технологій, яка стане підґрунтям для Агенції оборонних технологій. До речі, рішення про створення цієї структури вже розіслано Мінстратегпромом на погодження у центральні органи влади, а після проходження всіх необхідних процедур воно буде представлене на розгляд Уряду.

— Хотілося б запитати стосовно патронного заводу. Питання, яке вже давно турбує суспільство. Подейкують, що його можуть збудувати в Житомирській області…

— Взагалі, розглядається декілька локацій і ще зарано про щось конкретно говорити. Водночас, варто наголосити, що Мінстратегпром працює над створенням боєприпасної галузі в Україні загалом. А це виробництво різних калібрів, різних складових боєприпасів і це не один майданчик. В Україні є багато точок, де вже виробляються ті чи інші елементи боєприпасів. Ефективна взаємодія різних виробників, а також заповнення тих прогалин виробництва, яких в Україні поки немає, і є завданням Міністерства. Робота в цьому напрямі триває, і я переконаний, що незабаром вона дійде до логічного завершення.

Читайте також: Наші друзі та партнери неохоче продають Україні боєприпаси, у них інші інтереси — Олег Уруський

— Чи планує Мінстратегпром залучати до виробництва пороху шосткінське підприємство «Зірка», яке є найстарішим пороховим заводом в Україні?

— Цей завод дійсно має багатолітню історію і серйозний потенціал. Однак останнім часом знаходиться у критичному стані. Втім, розглядається можливість створення на території, яку займає підприємство, цілого ряду нових виробництв. Зокрема і виробництво різних типів пороху.

— Інше важливе питання – «український ракетний щит», про необхідність появи якого в Україні багато говорить профільне експертне середовище. Яка тут ситуація?

— Як Ви розумієте, це комплексне питання, адже «щит» являє собою ряд різних ракетних засобів, які забезпечують захист від ударів противника та нанесення ударів по його ворожим цілям на значній відстані. Сьогодні в Україні розвиваються кілька напрямів. Так, нещодавно був прийнятий на озброєння БФРК «Нептун» і в ДОЗ на 2021 рік передбачена його закупівля для потреб ЗСУ. Також відбувається придбання керованих ракет вітчизняного виробництва «Вільха» для українських РСЗВ «Смерч». Щодо «Вільхи-М», то її державні випробування заплановані на осінь 2021 року і з наступного року, сподіваюсь, вона теж буде постачатись на озброєння.

Зброя України - як йде реформа ОПК і яке озброєння отримає армія

РК «Нептун»Фото: Апостроф / Роман Пєтушков

— На Вашу думку, які можуть бути потенційно необхідні обсяги інвестицій для розвитку українського ОПК?

— Дивлячись, про що саме йде мова. Якщо йдеться про інвестиції у виробництво патронів та боєприпасів, то це — десятки мільйонів доларів, якщо про ракетне озброєння, то — сотні мільйонів доларів. Якщо ж говорити про будівництво кораблів, літаків тощо, то тут зовсім інший порядок цифр. Втім, хотів би зазначити, що потенціал можливостей у нас в державі дуже хороший. Сподіваюсь реформа ОПК дозволить залучати нам необхідні інвестиції для розвитку вітчизняної оборонки.

— Як Ви оцінюєте співпрацю Мінстратегпрому з Міноборони?

— Міноборони, звісно, наш найближчий партнер. Це основний замовник продукції оборонної промисловості. По багатьох питаннях ми знаходимо спільну мову. Проте, є різні погляди щодо закупівлі озброєння та військової техніки. Міноборони хоче купувати ОВТ як в магазині — у будь-який момент. Звичайно, я розумію, що потреби потрібно задовольняти швидко, адже йде війна і немає часу чекати. Водночас, як показують сучасні реалії, не кожна держава готова допомогти в озброєнні в критичний момент, а тому підтримка власної оборонної промисловості, в тому числі шляхом придбання у вітчизняних виробників того озброєння, яке не поступається світовим аналогам, є важливим питанням.

Так, нажаль, поки що український ОПК не може закрити всі напрями у створені ОВТ, які необхідні для наших військових, але є деякі позиції, де він здатний дещо запропонувати може не сьогодні, а, умовно, — завтра. Необхідно трохи зачекати, щоб закінчилася розробка та випробування озброєння. Я намагаюсь відстоювати цю позицію та переконувати керівництво Міноборони, що перевагу там, де це можливо треба віддавати національному виробнику.

— Що Мінстратегпрому потрібно робити, щоб заохотити МО закуповувати саме вітчизняні зразки озброєння?

— Я би не говорив, що українська армія не зацікавлена у вітчизняній зброї. Навпаки, інтерес до неї є в першу чергу, адже оборонне відомство з самого початку шукає можливість задовольнити потреби з того, що виготовляється в Україні. Втім є напрями розвитку ОВТ, які не освоєні українським ОПК; де потрібно дещо підняти якість; де собівартість, через відсутність власного виробництва окремих складових, може бути трохи більшою, аніж закупівля готових та випробуваних іноземних зразків; і ряд інших моментів. Робота Мінстратегпрому і полягає в тому, щоб, зокрема, підтримати вітчизняного виробника за рахунок створення сприятливих умов для виробництва, імпорту/експорту продукції, розгортання необхідних виробничих потужностей, створення умов для інноваційної діяльності, забезпечення появи в країні конкурентного бізнес середовища, тощо. Реалізуючи все це, переконаний, що оборонне відомство купуватиме вітчизняне.

— Формування і виконання державного оборонного замовлення, особливо в поточному році, часто і голосно критикують профільні експерти. Як ви прокоментуєте це?

— Дуже багато зайвих інсинуацій навколо цього питання. Згідно наданих представниками держзамовників даними, ДОЗ у поточному році виконується. Загальний обсяг фінансування оборонного замовлення на 2021 рік становить понад 27 млрд грн. Станом на початок серпня цього року державними замовниками у межах виконання оборонного замовлення укладені нові та пролонговані перехідні державні контракти на загальну суму 17 млрд грн. Втім, варто зазначити, що 2021 рік — це перехідний рік. Це пов’язано із зміною процесу закупівель ОВТ, що визначено новим законом України «Про оборонні закупівлі». Мали місце певні бюрократичні процедури, які дещо затягнулися в часі. Хоча на сьогодні прийняті всі необхідні постанови для імплементації даного закону, а також вже функціонує електронний реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів ДОЗ, як це передбачено новим законодавством. Тобто шлях до планування закупівель та укладання контрактів за новим законодавством відкритий.

Зброя України - як йде реформа ОПК і яке озброєння отримає армія

Фото: Getty images

— Партнерство з іншими країнами — те, без чого зараз не випускається жоден більш-менш складний товар, в тому числі і зброя. З ким ми співпрацюємо зараз? Які основні напрямки співпраці?

— Україна продовжує співпрацю зі своїми партнерами в різних куточках світу. Переважно, це традиційні для нас ринки Азії, Близького сходу та Африки. Також останніми роками активно співпрацюємо з державами східної Європи. Виходимо на новий рівень взаємодії із США та Великобританією. Щодо напрямів співпраці, то вони різні по країнах. В той же час, Україна продовжує експорт окремих комплектуючих та обладнання, а також надання послуг із ремонту та обслуговування раніше поставленої техніки. Триває експорт окремих зразків озброєння та військової техніки. Україна досі є цікавою на світовому ринку озброєнь. Це стосується бронетехніки, авіації, ракетного озброєння, протитанкових комплексів та радіолокаційних засобів.

— Нещодавно в Туреччині відбулася виставка IDEF 2021, на якій була присутня українська делегація, яку ви очолювали. Які Ваші враження і які результати для України?

— Як Ви знаєте, співпраця з Туреччиною останні кілька років розвивається достатньо динамічно, і я би сказав — досягла стратегічного рівня. Виставка IDEF 2021 це якраз той майданчик, де всі учасники процесу можуть обговорити стан українсько-турецького військово-технічного співробітництва.

Загалом маю позитивні враження про візит до Туреччини. Українська делегація мала ряд важливих зустрічей з турецькою стороною, зокрема з Головою Державного агентства з питань оборонної промисловості, заступником Міністра промисловості та технологій, Президентом Турецької ради науково-технічних досліджень TÜBİTAK, головою Державного космічного агентства Туреччини. Також мали предметну дискусію з керівництвом провідних турецьких компаній, зокрема ASELSAN, Baykar, Roketsan, ТАІ, ТЕІ, STM та HAVELSAN. Обговорювали діючи спільні проєкти, питання створення спільних підприємств, офсетної політики, усунення нормативно-правових перепон, тощо.

Можу сказати, що турецька сторона налаштована на плідну, конструктивну та взаємовигідну співпрацю. Є багато спільних напрямів роботи в сфері авіабудування, виробництва бронетехніки, ракетобудування, радіоелектронної боротьби, приладобудування (оптико-електроніка) та двигунобудування. Крім того, перспективним є взаємодія у космічній сфері, зокрема створення космічних носіїв та компонентів, моніторингу космічного простору та дистанційного зондування Землі і багато іншого.

Серед підсумків цьогорічної виставки — укладання ДК «Укрспецекспорт» рамкового контракту з турецькою компанією THK Teknik A.S. щодо створення бази ремонту вертольотів Мі-17 в Туреччині, а також підписання харківським АТ «ФЕД» чергового контракту щодо проєктування та виготовлення нових компонентів для важкого турецького ударного гелікоптера ATAK-II. Наразі триває робота і за рядом інших проєктів. Переконаний, що об’єми військово-технічної співпраці між нашими країнами тільки зростатимуть.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись